Виробіток – це що таке? Вироблення, як показник продуктивності праці

Віктор Кузьмін

1 minute

Виробіток – це показник, що вимірюється в кількості одиниць продукції, яка була вироблена за певний час або ж одним працівником.

Як визначається вироблення

Виробіток – це прямий показник продуктивності праці. Існує три основних методи її визначення, а саме: натуральний, грошовий і трудовий.

Перший варіант передбачає поділ обсягу продукції, яка була виготовлена або реалізована, на середньоспискову чисельність працівників, безпосередньо задіяних у процесі виробництва. Ця методика застосовна лише до тих підприємств, які випускають продукцію одного найменування.

Якщо організація займається випуском різнорідної продукції, яку неможливо привести до однієї одиниці виміру, то доцільно користуватися вартісним методом. В даному випадку вироблення – це відношення грошового еквівалента всіх виготовлених товарів до кількості працівників.

Що стосується трудового методу визначення виробітку, зауважимо, що його використовують для оцінки продуктивності праці окремих бригад, робочих місць або підрозділів. Показник визначається в нормо-годинах. При цьому враховується не тільки готова продукція, але також і незавершене виробництво. Цінність даного показника полягає в тому, що він допомагає оцінити ефективність організації праці та раціональність використання робочої сили.

Норма виробітку

Виробіток – це показник, який визначається за підсумками певного періоду. Тим не менше, існують також стандарти, які визначають бажаний стан справ. Мова йде про вироблення нормативної. Щоб визначити цей показник, необхідно помножити тривалість періоду на кількість робочих, що беруть участь у виробничому процесі. Результат ділять на час, який, згідно з нормативами, відводиться на виробництво одиниці продукції. Таким чином визначається максимальний результат, який може бути досягнутий на підприємстві.

Аналіз виробітку

Виробіток – це найважливіший показник роботи підприємства. Щоб зробити на його основі якісь висновки, необхідно провести ретельний аналіз. Він може полягати в наступному:

динаміка показника у часі (на підставі даних за кілька років можна визначити тенденції в роботі підприємства, а також скласти прогнози майбутньої ситуації);
факторний аналіз (визначає, які фактори найбільш впливають на продуктивність праці та вироблення, що надає можливість коректувати подальшу роботу);
визначення темпів зростання та приросту (показує співвідношення збільшення виробітку за різні періоди, що дозволяє більш детально вивчити проміжки з незадовільними показниками).

Показники для визначення виробітку

Вироблення, як показник продуктивності праці, регулярно розраховується для оцінки функціонування підприємства. Для того щоб визначити значення, необхідно зібрати такі відомості:

обсяг продукції в натуральному або вартісному вираженні (причому можна брати значення показника за фактом, а можна плановане, щоб розрахувати нормативну вироблення);
кількість працівників, які безпосередньо задіяні у виробничому процесі (це дає можливість оцінити ефективність їх роботи, а також визначити напрями раціоналізації кадрового складу);
тривалість роботи виробничих підрозділів (незамінна в тому випадку, якщо потрібно оцінити вихід продукції в одиницю часу).

Як здійснюється облік виробітку

Вироблення – кількісне вираження продуктивності праці. Оскільки даний показник відіграє досить важливу роль при аналізі роботи підприємства, то необхідно якимось чином вести його облік. Це особливо актуально в тих випадках, коли застосовується відрядна система оплати праці, безпосередньо залежить від показника вироблення. Ведення такого обліку дає підприємцю наступні можливості:

наявність у розпорядженні даних про результати діяльності кожного працівника;
справедливий розподіл заробітної плати відповідно з показником виробітку (крім браковану продукцію);
забезпечення контролю за відповідністю кількості виробленої продукції відпущених у цех матеріалів і сировинних ресурсів);
визначення “вузьких місць”, що утруднюють рух напівфабрикатів між цехами і підрозділами.

Що стосується сучасних систем обліку, то стосовно до вироблення найбільше поширення отримали наступні:

згідно з нарядом на виконання певного обсягу роботи;
відповідно до так званої “маршрутною картою”;
оцінка показника виходячи з кінцевих результатів роботи.

Рівень вироблення

Виробіток – це кількість готової продукції (також у деяких випадках враховуються вузли та напівфабрикати), яке було вироблено однією одиницею робочої сили або ж за одиницю часу. Крім цього, також розрізняють поняття показники рівня виробітку:

середня виробіток за годину – визначається діленням обсягу продукції, виготовленої за період, на кількість людино-годин роботи цеху;
середня вироблення за день – безпосередньо пов’язана з попереднім показником (визначається шляхом множення значення за годину на тривалість робочого дня чи зміни);
виробіток одного робітника – визначається відношенням продукції, виготовленої за місяць (або інший звітний період), до середньо облікової чисельності виробничого персоналу.

Що може вплинути на вироблення

Виробіток – це кількість продукції, виробленої в одиницю часу. Варто відзначити, що даний показник не є стабільним і може коливатися в залежності від ряду факторів:

впровадження нових технологій або операцій може подіяти двояко: з одного боку, це призводить до раціоналізації процесу виробництва, а з іншого – може викликати зволікання на період освоєння;
вливання в колектив нових працівників, яким потрібен час на адаптацію і знайомство з процесом виробництва;
застосування раніше невикористовуваних сировинних ресурсів (тут також вироблення може зменшитися на деякий час);
серійне виробництво призводить до природних коливань даного показника.

Висновок

Вироблення можна вважати одним з ключових показників, адже вона, по суті, є відображенням продуктивності праці. Ця величина дає можливість в натуральних або грошових показниках оцінити результати роботи. Особливо важливим цей показник є для підприємств, де використовується відрядна система оплати праці, адже він дає можливість справедливо розподілити грошові ресурси між працівниками.