Відповідальність за невиконання рішення суду. Невиконання рішення суду фізичною особою

Важливий момент

Перешкоджання виконанню рішення, вироку та іншого акта суду проявляється виключно в діях. Вони спрямовані на те, щоб перешкодити реалізації встановлених приписів і вимог. Наприклад, це може бути перейменування посади, яка не може займатися громадянином за рішенням суду, із збереженням колишніх функціональних обов’язків співробітника.

Наслідки порушень

Вони можуть бути непередбачуваними і різними за своїм характером. Проте головним наслідком вважається те, що мета судового акта залишається недосягнутої. В результаті та сторона, яка шукає захисту, залишається фактично в несприятливому становищі. Несвоєчасне виконання, так само як і ухилення від нього, в будь-якому випадку підриває авторитет судової інстанції.

Закон про компенсації

Для кожного конкретного випадку важливо визначити той момент, при якому судовий акт повинен і може бути виконаний. Саме з цим буде пов’язаний початок періоду, коли можливе застосування механізму примусу. У вирішенні проблеми, що стосується належного виконання прийнятих судом постанов, ухвал, рішень та інших актів, вважається прийняття Федерального закону № 68. У ньому передбачається компенсація за порушення права на виконання судового акту або на судочинство в розумні терміни.

Він був прийнятий у 2010 році. Заява про невиконання рішення суду в розумний строк подається у відповідний уповноважений орган (арбітраж чи іншу інстанцію) до завершення провадження по реалізації постанови, ухвали чи іншого акта. Проте це має бути зроблено не пізніше півроку з дня закінчення строку, який встановлений федеральним законодавством для здійснення приписів, або не пізніше шести місяців з дня закінчення провадження по виконанню акта.