Відповідальність за невиконання рішення суду. Невиконання рішення суду фізичною особою

Ознаки злостности

Сьогодні у законодавстві визначено, що не кожне невиконання рішення суду може спричинити кримінальну відповідальність. Такі заходи примусу можуть застосовуватися тільки у випадку стійкого небажання слідувати прийнятим актом. У цьому зв’язку ст. 315 був доданий ознака злостности. При його наявності настає кримінальна, а при відсутності – адміністративна (дисциплінарна) відповідальність. Злостность може виявлятися або у тривалому невиконанні постанови, рішення, вироку та іншого судового акта, або в невиконанні приписів незважаючи на вимоги відповідних органів.

Бездіяльність і дія

Невиконання рішень може проявлятися у вчиненні або невчиненні будь-яких поведінкових актів. Так, бездіяльність являє собою не дотримання процесуальних приписів. Зокрема, може мати місце невиконання рішення суду судовими приставами. В цьому випадку залишається проігнорованим, як правило, вимога про відшкодування шкоди позивачу відповідачем. Треба сказати, що невиконання приставом рішення суду може бути і обґрунтованим, мати вагомі причини. Такі ситуації, проте, вкрай рідкісні в практиці.

Частими вважаються випадки бездіяльності посадових осіб, що виражаються у залишенні без руху виконавчого листа про повернення майна, стягнення сум з підлеглого, недопущення до роботи і так далі. Невиконання рішення може проявлятися і в скоєнні поведінкових актів. Зокрема, мається на увазі порушення заборон і приписів у визначенні. Наприклад, незважаючи на рішення суду позбавити відповідача права продовжувати діяльність на підприємстві, керівництво не відсторонює його від посади, приймає його на роботу або створює умови для її виконання громадянином.