Відмова від дитини у пологовому будинку: правовий і моральний погляд

Відмова від дітей – це злочин з моральної точки зору. Батьки, незалежно від соціального статусу і освіти, роблять це з кількох причин, які для інших не є приводом для того, щоб залишити дитину в пологовому будинку.

Як це відбувається

Вагітність в наші дні найчастіше стає подією, яку планують так само, як покупку квартири або машини. І цей аспект досить негативно позначається на моральності молодих матусь, які вважають можливим залишити небажаної дитини в пологовому будинку на піклування держави.

Законодавчо статті або положення про відмову від дитини не існує – є лише позбавлення батьківських прав в силу багатьох причин. Проте батьки, чия дитина приречений на існування в інтернаті, найчастіше пишуть згоду на усиновлення. Маму виписують з пологового будинку, а дитину передають у Будинок маляти. У батьків є півроку на роздуми, коли ще вони можуть забрати малюка додому.

Причинами оформити відмову від дитини в пологовому будинку є в основному матеріальне і соціальне неблагополуччя батьків, наявність невиліковної хвороби у дитини, боязнь молодої мами, що вона може понести покарання за народження позашлюбної дитини, і багато інших.

У тому випадку, якщо батьки протягом шести місяців не забирають дитину з Будинку малятка, їх позбавляють батьківських прав через суд. Однак такі люди, позбавлені прав стосовно дитини, цілком благополучно можуть через деякий час народити іншого і виховувати в сім’ї.

Існують не тільки «відмовні», але і покинуті діти в пологовому будинку, яких залишили без заяв та документів. Мами таких малюків просто втікають з лікарні в буквальному сенсі в халаті і тапочках. Співробітники пологового будинку, а потім і Будинку маляти, дають дитині ім’я, по батькові та прізвище, оформляють свідоцтво про народження та повідомляють в органи опіки і піклування про цей факт.

Відмова через брак коштів

Неблагополучні батьки не завжди в силу емоційної незрілості або деградації відмовляються від малюка. Деяким просто не на що утримувати дитину, і вони, бажаючи для нього кращого майбутнього, змушені піти на цей крок. Протягом півроку, якщо з’являється надія на допомогу родичів або держави у вихованні дитини, батьки забирають його додому.

Повернути малюка в сім’ю може не тільки мати, а й батько дитини, а також бабусі й дідусі, які за законом стають опікунами дитини. Мама і тато, незважаючи на позбавлення батьківських прав, зобов’язані брати участь у вихованні дитини та виплачувати аліменти.

Відмова з причини наявності захворювання у малюка

При наявності серйозного захворювання відмова від дитини у пологовому будинку відбувається з такою ж частотою, як і відмова неблагополучних батьків. Лікарі нерідко самі сприяють цьому, умовляючи маму на стадії вагітності, коли вже можна діагностувати захворювання, або після пологів, залишити дитину. Лікарі мотивують це тим, що виховувати хворої дитини дуже складно, доведеться відмовитися від багато чого в користь малюка і витрачати певні кошти на ліки і лікарів.

Залишаючи дитину в пологовому будинку, багато батьки сумніваються, чи правильно вони вчинили. Для таких людей півроку – це строк, протягом якого відбувається осмислення вчинку, значення дитини в їх життя і повернення малюка в сім’ю. Прикладом того, що з хворобою можна впоратися, чи з цим можна жити, стають відомі люди, які не тільки дбають про своїх хворих дітей, але і беруть інвалідів із дитячих будинків.

Відмова через забобони

На сьогоднішній день відмова від дитини у пологовому будинку через острах молодої мами, що її батьки не сприймуть малюка, не найчастіший. Зараз часто-густо з’являються матері-одиначки, для яких передбачені пільги та допомоги. Молоді дівчата ще при вагітності вибирають дитини, а не аборт. Ще кілька десятків років тому народження дитини у незаміжньої жінки викликало резонанс у суспільстві, тому «відмовників» з цих причин було набагато більше.

Неймовірно, але документально відмова від малюка відбувається набагато простіше, ніж, наприклад, відчуження власності. Між тим передача маленького життя в чужі руки – це величезна відповідальність. Процедура може бути різною – як заява на згоду на усиновлення, так і адресний відмову. Це означає, що батьки оформляють згоду на усиновлення кимось конкретно. У цьому випадку юридично відбувається два процеси – позбавлення батьківських прав та оформлення усиновлення (опікунства).

Заяви матері та батька дитини

Мати, яка оформляє відмову від дитини в пологовому будинку, має написати відповідну заяву. У ньому вказується державний орган, який буде відправлений документ, дані матері і дитини, підтвердження про отримання попередження про неможливість зворотного процесу, прохання розглянути справу в суді без її участі, а також дата і підпис. Дана заява завіряється керівником установи, де перебувають мама і малюк, і надсилається разом з іншими документами на дитину, орган опіки.

Відмова батька від дитини відбувається трохи інакше. Відмовний заява пишеться у нотаріуса, там же можна отримати і бланк такого документа, котрий потім засвідчується. Позбавлення батьківських прав батька по відношенню до дитини (як і матері) відбувається через суд.

Якщо народжувати без документів

При зверненні до лікувальної установи необхідно взяти з собою паспорт, так як зі слів матері дані у довідку про народження не вписують. Однак прибуття породіллі без документів може говорити про те, що у неї взагалі не було документів, або вона їх втратила, тому жінку розміщують на всяк випадок в інфекційне пологове відділення. Залишити дитину в пологовому будинку без матері лікарі не мають права лише на тій підставі, що немає паспорта. Цей документ може замінити довідка з паспортного столу, що підтверджує заміну посвідчення особи, або довідка з поліції про розшук. Дитини можна зареєструвати протягом одного місяця після народження, тому в основному проблем не виникає.

Відмова від дитини матір’ю без паспорта

Якщо жінка без будь-яких документів народила дитину, за фактом вона до нього юридично не прив’язана, тому у неї є можливість залишити стіни пологового відділення без оформлення відмовний. У цьому випадку у дитини у свідоцтві у графах «мати» і «батько» будуть стояти прочерки, дитина відразу направляється в Будинок малятка, і його можуть усиновити без шестимісячного періоду. Новонароджені діти у пологовому будинку (фото деяких з них розміщені нижче) чекають на своїх батьків до тих пір, поки не пройде встановлений час обстеження. Після цього, як тільки буде офіційно готове рішення про визнання малюка сиротою, батьки, якщо вони одумалися, не можуть забрати дитину додому просто так – необхідно писати заяву, чекати певний термін, надати документи (в тому числі і паспорт, якого не було при пологах) і пройти інші процедури, передбачені в цих випадках.

Відмова від послуг лікаря

На практиці можна зустріти і домашні пологи, які не є причиною для відмови від реєстрації дитини або визнання його сиротою. Оформлення свідоцтва про народження відбувається так само, як і при народженні в пологовому будинку, лише з тією відмінністю, що необхідна письмова або усна заява особи, що були присутні при пологах, про те, що дитину народила на світ саме ця жінка.

Відмова від госпіталізації в пологовий будинок може статися не тільки за бажанням жінки, але і за помилку лікарів. Незважаючи на існуючий закон про те, що особа, яка має поліс ОМС, може обслуговуватися в будь-якому безкоштовному медичному закладі за екстреними показаннями, лікар може відмовити у госпіталізації, пояснюючи це тим, що жінка приїхала не за пропискою і повинна обслуговуватися пологовим будинком іншого району.

Позбавлення батьківських прав

У судовій практиці прийнято при розгляді справ через півроку після відмовного заяви (згоди на усиновлення) викликати батьків в судове засідання, якщо не зазначено, що воно може відбуватись у відсутність заявників. Таким чином, передбачається вирішити питання про захист прав дитини і батьків, визнавши можливим забрати малюка з державної установи навіть після закінчення 6 місяців в суді.

Проте вважається, що у жінки, яка відмовилася від дитини в пологовому будинку і написала відмову», вже була можливість змінити своє рішення, а у суді вирішується питання про позбавлення батьківських прав з юридичної сторони. Фактично батьки вже при написанні заяви відмовилися від своїх прав по відношенню до дитини. За час, який дається на роздуми, можна поправити фінансове становище, яке могло стати перешкодою, вирішити питання про лікування дитини, якщо причиною відмови стала невиліковна хвороба, і багато інші проблеми.

Моральна сторона відмови від дитини

У законодавстві немає статті про відмову від дитини, проте багато юристів вважають за необхідне внести до Сімейного кодексу відповідальність як за відмову від новонародженого в пологовому будинку, так і відмова від вже усиновленої дитини. Питання моралі в плані повернення дитини назад, якщо він «не сподобався», стоять дуже гостро, так як за законом усиновлювачі можуть це зробити протягом певного часу. Слід пам’ятати, що дитина – це не річ, яку можна повернути в магазин. Це – жива людська душа, яка відчуває страждання від того, що не має рідних людей, які могли б подбати про неї і віддати частинку свого тепла.