Відмова від дитини у пологовому будинку: правовий і моральний погляд

Відмова через забобони

На сьогоднішній день відмова від дитини у пологовому будинку через острах молодої мами, що її батьки не сприймуть малюка, не найчастіший. Зараз часто-густо з’являються матері-одиначки, для яких передбачені пільги та допомоги. Молоді дівчата ще при вагітності вибирають дитини, а не аборт. Ще кілька десятків років тому народження дитини у незаміжньої жінки викликало резонанс у суспільстві, тому «відмовників» з цих причин було набагато більше.

Неймовірно, але документально відмова від малюка відбувається набагато простіше, ніж, наприклад, відчуження власності. Між тим передача маленького життя в чужі руки – це величезна відповідальність. Процедура може бути різною – як заява на згоду на усиновлення, так і адресний відмову. Це означає, що батьки оформляють згоду на усиновлення кимось конкретно. У цьому випадку юридично відбувається два процеси – позбавлення батьківських прав та оформлення усиновлення (опікунства).

Заяви матері та батька дитини

Мати, яка оформляє відмову від дитини в пологовому будинку, має написати відповідну заяву. У ньому вказується державний орган, який буде відправлений документ, дані матері і дитини, підтвердження про отримання попередження про неможливість зворотного процесу, прохання розглянути справу в суді без її участі, а також дата і підпис. Дана заява завіряється керівником установи, де перебувають мама і малюк, і надсилається разом з іншими документами на дитину, орган опіки.

Відмова батька від дитини відбувається трохи інакше. Відмовний заява пишеться у нотаріуса, там же можна отримати і бланк такого документа, котрий потім засвідчується. Позбавлення батьківських прав батька по відношенню до дитини (як і матері) відбувається через суд.