По мірі розвитку соціально-економічної сфери суспільства підвищується потреба у правовому супроводі не тільки комерційних угод, але й цивільних відносин. Все більше респондентів воліють закріплювати свої домовленості допомогою контракту.
Визначення контракту
Контракт – це письмова домовленість між двома чи кількома сторонами, що передбачає дотримання взаємних прав і обов’язків. Предметом договору може виступати придбання якого-небудь цінності (матеріальній чи нематеріальній) за певну винагороду або правове регулювання прав та обов’язків сторін.
Принципи контракту
Всі види контрактів спираються на виконання ряду принципів, серед яких:
Свобода контрактних відносин – базується на добровільному вступі обох (усіх) сторін у свого роду угоду, а також на вільний вибір контрагента, форми і змісту документа. Таким чином, даний принцип має на увазі відсутність тиску і примусу на сторони, які підписують контракт.
Обопільна вигода. В основі прийнятої домовленості повинна лежати взаємна вигода. Оскільки кожний з контрагентів переслідує свою мету і користь, реалізація принципу зводиться до пошуку умов контракту, що задовольняють обох (всіх) партнерів. В іншому випадку домовленість доведеться перервати.
Обопільна відповідальність. Поряд з правами і можливою вигодою, що обумовлюються партнерами, контракт містить інформацію про низку взаємних зобов’язань, недотримання яких тягне за собою негативні наслідки для винного. Щоб уникнути шкоди одній стороні внаслідок дискредитують дій інший, всі види контрактів повинні передбачати перелік обов’язків контрагентів та умови вирішення конфліктних ситуацій.
Торг. Практика показує, що в більшій мірі цей принцип використовують, підписуючи не цивільні, а економічні види контрактів, особливо ті, які стосуються угод купівлі-продажу. Торг передбачає прагнення сторін мінімізувати свої витрати за допомогою висування власних умов виконання домовленості.
