Вердикт – це…Остаточний вердикт: особливості і вимоги

Суд присяжних засідателів

Найбільш часто вживається слово “вердикт” саме в судовій практиці й пов’язане з судом присяжних засідателів. Така форма здійснення правосуддя зародилася ще в стародавньому суспільстві. Родоначальниками є древнеафинская гелиэя і давньоримський суд – квестий (суд постійних комісій). Згадка про суд присяжних Стародавнього Риму належить до II-I століть до нашої ери. У середні століття популярність судів присяжних була зведена до мінімуму, а згодом вони зовсім були віддані забуттю.

Лише в XIII столітті ця судова інстанція знову відродилася в Англії. Поняття “суд”, “остаточний вердикт” набувають особливої популярності в цей час. У XVIII столітті до такої судової практиці приєдналася Франція, а трохи пізніше і американське суспільство. Розвиток суду присяжних засідателів у багатьох цивілізованих країнах того часу спиралося на англійський досвід судочинства, частково застосовувалися (додавалися, або замінялися) свої національні правові традиції.

Освіта російського суду присяжних

У Росії даний інститут судової влади почав свій розвиток з часів правління Катерини ІІ Великої. В результаті судової реформи, затвердженої Олександром II (1864 р.), така практика переходить до нового етапу свого розвитку. Революційні події 1917 року скасовують цей судовий інститут. Лише на початку 90-х минулого століття в Росії відбулося повернення до практики судів присяжних. І знову зазвучало сполучення слів “суд, остаточний вердикт”.