Векселедавець – це хто такий? Права векселедавця

0

Два основних особи, що працюють із векселями, – це векселедавець і векселедержатель. Законодавством суворо визначено, які права вони мають, на що можуть розраховувати і які можливості для ведення справ визначені в рамках дозволеного законом. В даний час векселя для багатьох здаються чи не аферою, але насправді ця область чітко регулюється законами. Щоб вирішити, чи варто вкладати свої гроші таким шляхом, слід розібратися з базовою термінологією, а також самою суттю векселів.

Основне поняття

Векселедавець і векселедержатель – дві сторони, що вступають у робочі стосунки на базі оформлення векселя. Першим терміном прийнято позначати таке фіз-, юрособа, яка власноруч складає вексель, підписує його і передає одержувачу. В рівній мірі це може бути простий документ або переказний. Якщо оформлений простий вексель, який його видав, та платник, як правило, є однією особою.

Про що йдеться?

Щоб зрозуміти, в чому суть векселі і векселедавця, слід також знайти визначення цього документа. В даний час законодавство зобов’язує розуміти під цим терміном цінний папір. Саме так декларовано чинним ЦК у статті, виданій під номером 815. Основна особливість папери – посвідчення зобов’язання видав її особи або платника, прямо прописаного в документації, після закінчення деякого терміну сплатити заздалегідь певні фінансові величини. Терміни дії програми зазначаються у векселі. Тут прописується і те, як багато потрібно заплатити.

Банк-векселедавець, як і фізична особа, видало такий документ, зобов’язується сплатити фінансові суми власникові відповідного паперу. Завдяки такій логіці роботи сама цінний папір перетворюється в методику розрахунку, за допомогою якої можна оплатити продукцію у продавця. У ряді випадків векселі використовуються як кредитні забезпечення або джерела отримання прибутку. Наприклад, якщо придбати вексель у фінансової структури, то на нього можна постійно отримувати відсотки.

Базова система

Законами чітко обумовлені права векселедавця, можливості того, хто є власником папери, одержувачем по ній вигод. Всі зобов’язання повинні виконуватися чітко в строк. В іншому випадку потерпіла сторона має право звернутися за допомогою у правоохоронну інстанцію. В даний час два зазначених типу векселів (прості, переказні) об’єднують у рамках фінансового співробітництва дві або відразу три сторони.

Векселедавець простого векселя співпрацює тільки з одержувачем. Це особа, що випустив папір, зобов’язане у майбутньому направити згідно з укладеною домовленістю платіж. Одержувач у такій ситуації фактично є кредитором. При оформленні переказного векселя в справу вступає також платник, який спеціалізованої термінології відомий як трасат. Це особа, яка зобов’язана сплатити суми замість векселедавця. Одержувачем залишається колишній адресат.

Особливості оформлення

При укладанні фінансової домовленості у відповідності з логікою простого векселя на папері не потрібно вказувати, кому саме необхідно буде направити гроші по завершенні програми взаємодії. Цінний папір дає право на одержання по ній сум тому, хто в потрібний момент пред’являє її для розрахунку.

Векселедавець переказного векселя безпосередньо взаємодіє з трасантом, який і буде виписувати конкретний документ. В якості платника нерідко виступає особа, яка бажає придбати товар. Згадується ім’я ремітента і записується наказ трасату про сплату ремітенту належних сум по документації. Якщо зобов’язання передається, на його звороті обов’язково фіксується цей факт постановкою передавального напису. Офіційно погоджуючись із зобов’язаннями по такій програмі, учасники ставлять акцепт. Трасат, підтверджуючи ознайомлення з програмою і її узгодження, на лицьовій стороні документації робить відповідний напис. Облікова програма передбачає передачу грошей на адресу кредитора.

Цікаві моменти

Банки-векселедавці, вступаючи в таку програму взаємодії, враховують, що безумовні зобов’язання. Отже, неможливо ввести у програму взаємодії умови, за яких власник не отримав належних йому сум. Крім того, вексель оформляється за строго встановленою формою із згадкою всіх значущих реквізитів. Якщо якесь поле заповнено невірно, документація визнається нікчемним, зобов’язання по ній виконувати ніхто не повинен.

Облік у векселедавця проводиться з урахуванням факту самостійності цінного паперу. Такий підхід передбачає відсутність прив’язки до домовленостей, паперів, покликаним декларувати справу. Навіть якщо вексель був переданий в рамках такого співробітництва, фінансовий документ відокремлюється від нього. Одразу з моменту підписання він є окремим, повноцінним, зобов’язуючим вступили у взаємодію сторони повною мірою виконувати взяті на себе зобов’язання.

Всі на місці?

Перед бухгалтерськими проводками векселедавець, одержувач коштів за зобов’язаннями зобов’язані ретельно перевірити, чи всі реквізити зазначені правильно і в належних місцях. Передбачається вказівка найменування документації, мітки приналежності його до простим або переказним. У першому випадку заплатить видає документ, у другому варіанті є такий платник, який і буде нести фінансові зобов’язання.

В документі повинні чітко зазначатись зобов’язання по виплаті конкретної фінансової величини. У простому боржник підтверджує зобов’язання по погашенню сум, при оформленні переказного накладає на третю сторону вимоги щодо виплати грошей. При цьому суми по документу вказують як цифрами, так і в прописном варіанті. Іноді векселедавець – це людина, що розраховує відсотки за програмою і включає їх в кінцеву грошову величину, прописану на документі. Втім, умова необов’язкова – при наявності відсотків їх можна вказати окремо.

Що ще сказати?

Щоб документація була дійсною, необхідно прописати строки виконання зобов’язання по документації. У ряді випадку вказується, що потрібно сплачувати в момент пред’явлення документа або протягом певного часового проміжку з моменту пред’явлення папери. Іноді векселедавець – це особа, яка приймає рішення оформити документ з умовою сплати належних сум у певний обмежений час з моменту підписання угоди. Також можна вказати конкретний день, в який доведеться погасити зобов’язання. Іноді документацію оформляють без зазначення конкретного числа. При такій ситуації власник документа може розраховувати на сплату в момент пред’явлення боржникові в будь-який день протягом року з моменту виставлення рахунку.

Щоб документація була оформлена вірно, необхідно згадати місце платежу. Якщо такої інформації немає, як локації вважається знаходження платника. Крім його адреси повинно бути повне найменування осіб, а також інших сторін, що беруть участь в угоді. Якщо оформляється простий вексель, можна не прописувати дані про платника, так як це векселедавець. Якщо ж оформляється переказний тип документа, є ймовірність, що це виявляться два різних обличчя, тому слід в обов’язковому порядку прописати адресу, повне найменування того, на кого покладені зобов’язання по виплаті сум.

Все офіційно

Векселедавець – це особа, в першу чергу несе відповідальність за правильність оформлення документації. Його сфера відповідальності – простежити правильність заповнення всіх пунктів, полів документа, коректно вказати місце складання домовленості, дату цієї події. Праворуч знизу власноруч оформляє вексель повинен підписатися, щоб документація стала дійсною. У разі коли в якості джерела зобов’язань виступає юридична особа, необхідно забезпечити наявність двох підписів – головного бухгалтера, генерального директора. Засвідчення підписів здійснюється проставлянням печатки компанії.

Допускається з зовнішньої сторони поставити аваль. Цим терміном прийнято позначати таке поручительство, на підставі якого при правильному обліку векселів у векселедавця треті особи отримують гарантію отримання обіцяних грошей. Аваль потрібен у випадку, коли оформляє вексель – особа із сумнівною платоспроможністю. З протилежного боку документа допускається ставити індосамент, тобто таку підпис, що засвідчує факт передачі права вимоги за цінним папером іншим фіз-, юрособі.

Що буває?

Вексель – досить давній винахід людини, і в даний час громадськість має в своєму розпорядженні кількома видами цього типу цінних паперів. Між собою вони відрізняються як умовами формування боргових зобов’язань, так і функціональністю. Певний набір ознак дозволяє говорити про приналежність до якої-небудь категорії.

Розглядаючи емітента, слід згадати казначейські векселі, видані муниципалами, банками і приватними особами. Джерела першого – Мінфін, ЦБ. Муніципали – це місцеве самоврядування, приватники – підприємства, зацікавлені в залученні коштів за такою програмою. Банківські векселі – продукти, вироблені фінансовими структурами, щоб залучити вільні кошти широкого кола юридичних, фізичних осіб. Безумовно, учасники програми отримують за надання своїх можливостей банку винагороду.

Особливості

Бувають комерційні, фінансові та фіктивні векселя. Останні не передбачають справжніх операцій по переміщенню продукції, грошових мас. Комерційні засновані на товарній угоді. Мета укладення такого роду документації – відстрочка погашення фінансових зобов’язань, тобто фактично вексель є варіантом комерційного кредиту. Нарешті фінансові цінні папери передбачають передачу позикових коштів потребує особі, при цьому оформляється документ стає запорукою повернення цієї величини.

Векселі відрізняються одна від одної за особливостями участі осіб. В деяких випадках векселедавець – це ще і платник, тоді говорять про соло документації. Окрім кредитора та боржника в такій взаємодії більше ніхто участі не приймає. Тратта – це ситуація, коли оформляє вексель учасник угоди і платник відрізняються і сторін стає три.

Можливості та зобов’язання

Найбільш безпечними прийнято вважати забезпечені векселі, коли векселедавець забезпечує заставу. Такий буде в розпорядженні кредитора, поки боргові зобов’язання не покриються в повній мірі. При відсутності застави говорять про незабезпеченому варіанті документа.

Индоссируемые векселі – цінні папери вільному обігу. Такі можна передати зацікавленій особі в рамках спеціальної угоди, придбати на спеціалізованому ринку. Неиндоссируемые – це векселі, які випускаються на конкретне ім’я. Передати їх нікому не вийде.

Також векселі поділяють на доміцильованих та не є такими. Перші припускають, що платіж здійснюється у місці, відмінному від місцезнаходження платника. Така особливість завжди вказується на цінному папері. Недомицилированные припускають, що платіж здійснюється там, де розташований трасат, яка видала вексель особа, ремітент. Також поширений варіант здійснення платежів за тією адресою, за яким документ був виданий.

Особливості взаємодії

Якщо векселедавець виписує простий вексель, процес являє собою послідовність досить очевидних кроків. Спершу продавець отримує вексель, після чого направляє продукцію покупцеві або надає послугу, після чого в заздалегідь обумовлені терміни пред’являє цінний папір для здійснення за нею фінансової операції. Векселедавець зобов’язаний оплатити отриманий продукт, послугу, тобто погасити вексель.

Якщо обраний варіант переказного векселя, процес взаємодії між учасниками угоди дещо ускладнюється. Трасант спершу поставляє боржника продукцію, разом з тим оформляючи вексель, де вказаний платник. Трасат акцептує угоду, передає цінний папір издавшему вексель особі, який перенаправляє підтверджену документацію ремітенту, тобто того, хто повинен отримати конкретну суму. Завдання ремітента – в установлений строк передати вексель для отримання фінансової нього суми. Трасат оформляє банківське розпорядження по сплаті сум, одночасно гасячи цінний папір, про що ставиться спеціальна позначка. Від ремітента документ направляється на адресу кредитора, той посилає папір в банківську структуру, після чого сума зараховується на рахунок і гроші використовуються як спосіб погашення кредитної програми.

Економічна суть

Ключова відмінність векселів – природа того особи, яке оформляє вексель. Якщо мова йде про простий цінному папері, тоді векселедавцем виступає боржник, а в випадку переказного в ролі такої особи частіше виступає кредитор. На підставі цієї особливості можна говорити про відмінності векселів, так як перші являють собою особисті зобов’язання, взяті юр-, фізособою на себе в рамках сплати за угодою. Другий варіант передбачає наказ, за яким гроші буде платити третя особа.

Comments are closed.