Різновиди інтелектуальної праці
Крім умов праці, необхідно також розглянути напруженість і важкість праці. Багато сфери діяльності поєднують розумовий і фізичний аспект. Однак у сучасних професійних областях превалюючими є сенсорні, розумові та емоційні навантаження. Це обумовлено тим, що розумової праці надається особливо велике значення.
Інтелектуальними вважаються професії, які пов’язані з обробкою великої кількості інформації. Здійснення такого роду діяльності вимагає напруги пам’яті, сенсорного апарату, уваги, емоцій і мислення.
Гігієна праці ідентифікує п’ять основних видів інтелектуальної діяльності:
Праця операторів. Мається на увазі управління обладнанням, технологічними процесами і машинами. Дана сфера передбачає велику відповідальність і напруження нервово-емоційного характеру.
Управлінська робота. В дану групу входять викладачі та вчителі, а також керівники організацій і підприємств. Дана сфера діяльності передбачає зростаючий обсяг інформації, мала кількість часу на її обробку і особисту відповідальність за прийняті рішення. Навантаження носить нерегулярний характер, і рішення часто нестандартні. Іноді можливе виникнення конфліктів, для вирішення яких потрібна певне емоційне напруження.
Творчість. До таких професій, як правило, відносять письменників, артистів, композиторів, художників, конструкторів, архітекторів та інших. Ця діяльність передбачає створення нестандартних алгоритмів з опорою на багаторічну підготовку і кваліфікацію. В цих сферах необхідно володіти ініціативністю, хорошою пам’яттю, вмінням зосередитися. Все це стає причиною підвищеного нервового напруження.
Медичні працівники. Типовими для всіх працівників даної сфери вважаються такі риси: брак інформації, близький контакт із хворими людьми, висока ступінь відповідальності перед пацієнтами.
Навчальна сфера. Студентам і учням потрібно постійно напружувати увагу, пам’ять, сприйняття, бути стійкими до стресових ситуацій при здачі іспитів, заліків або контрольних робіт.
Напруження нервово-емоційного характеру характеризується в залежності від завантаження та щільності робочого графіка, кількості виконаних дій, складності та обсягів інформації для засвоєння, часу, витраченого на здійснення операції.
