Умисне банкрутство. Стаття 196 КК РФ 2014. Навмисне та фіктивне банкрутство

Ознаки фіктивного банкрутства

Фіктивне банкрутство визначається низкою ознак, основними з них вважається наявність у боржника можливості задовольнити в повному обсязі або частково вимог кредитора, які склалися на момент звернення в арбітраж. Якщо заяву за фактом банкрутства було представлено одним з кредиторів, у такому випадку склад злочину буде відсутнім.

Також ознакою фіктивного банкрутства можна вважати грошові кошти боржника, що зберігаються на різних банківських рахунках.

Наявність ознак банкрутства встановлюється завдяки результатам аналізу ступеня платоспроможності за поточними зобов’язаннями, а також забезпеченості зобов’язань боржника необхідними оборотними активами.

Ступінь платоспроможності визначається за допомогою співвідношення зобов’язань боржника до встановленого середньомісячного доходу за аналізований період.

Відповідальність за вчинення фіктивного банкрутства

За такий вид банкрутства держава передбачила відповідальність, яку закріплюють певні статті Кримінального кодексу. Так, ст. 197 КК передбачає наявність відповідальності за помилкове визнання керівником підприємства або організації своєї неплатоспроможності з метою введення в оману кредиторів для подальшої невиплати накопичених боргів. Запобіжний захід за цей вид злочину передбачає штраф від 500 до 800 мінімальних зарплат, або у розмірі доходу, одержаного за період від 5 до 8 місяців трудової діяльності. Також законом передбачено позбавлення волі строком до 6 років поряд зі штрафом, який дорівнює 100 мінімальних розмірів заробітних плат.