Цільове навчання: плюси і мінуси. Направлення на навчання

Сучасні реалії

Незважаючи на те, що в нашій країні відбулися досить серйозні зміни, сама суть цільового навчання практично не змінилася. Абітурієнт укладає з організацією або установою договір, згідно з яким він зобов’язується відпрацювати певний строк в тому населеному пункті, який буде обраний організацією. Питання, пов’язане з наданням молодому спеціалісту житла на час відпрацювання, вирішується по-різному в кожному конкретному випадку.

Схожість залишилося тільки в обов’язковості багаторічної відпрацювання після закінчення вищого навчального закладу, тобто залишилася гарантія надання молодому фахівцеві робочого місця.

Надходження в медичні заклади

Особливою популярністю користується у випускників ліцеїв і загальноосвітніх шкіл цільове навчання в медичному вузі. У чому причина такого ажіотажу? За останнім часом істотно зріс конкурс на бюджетні місця в академіях, які займаються підготовкою лікарів різної спеціалізації. Як допомагає вирішити цю проблему цільове навчання? Як отримати «перепустку» в медицину?

Абітурієнт, який досяг повнолітнього віку, звертається до медичної установи (за місцем прописки) з проханням про отримання цільового спрямування. Неповнолітні школярі приходять в лікарню або поліклініку зі своїми батьками (законними представниками), так як самі вони ще не мають права укладати юридичні угоди.

У підписаному угоді вказують безліч деталей, з якими пов’язане медичне цільове навчання. Плюси і мінуси такого навчання:

• обов’язковість проходження практики на базі конкретного лікувального закладу;
• відсутність у студента академічних заборгованостей з усіх дисциплін;
• обов’язкова мінімальна відпрацювання після закінчення академії в одній з лікарень, зазначеної в договорі, не менше трьох років.