Трудівники тилу Великої Вітчизняної війни. Пільги трудівникам тилу

За героїзм і патріотизм, проявлені під час Великої Вітчизняної, ветеранів щорічно заслужено вшановують і заохочують. Їм підвищують пенсії, виплачують дотації, нараховують надбавки, виділяють матеріальну допомогу, квартири, автомобілі, путівки в санаторій, допомагають робити ремонт і багато іншого. Все це, безсумнівно, правильно. Однак є ще одна категорія, яка теж заслуговує підвищеної уваги, – це трудівники тилу Великої Вітчизняної війни. Ці люди забезпечували потреби не тільки фронту, але і всього радянського народу. Їх внесок у перемогу над фашистами був дійсно величезний.

Ситуація в 1941 році

Протягом перших тижнів війни великі промислові підприємства були екстрено перебазовані з європейської частини країни в східну. У період з липня по листопад 1941-го понад 1500 заводів і 10 млн робітників були направлені на Урал, у Поволжя, Сибір, Середню Азію і Казахстан. Оскільки в місцях, куди були перебазовані підприємства, гостро не вистачало фахівців, до виробництва військової та іншої продукції, необхідної фронтові, залучалися місцеві жителі. В основному це були люди похилого віку, діти і жінки. Для фронту було необхідно багато продукції.

У зв’язку з цим працювати людям доводилося по 12-18 годин без відпочинку і сну. Трудівники тилу, фото яких представлені в статті, зазнавали безліч труднощів і поневірянь. Завдяки їх роботі до кінця 1941-го було заново запущено танкове виробництво, в Сибіру і на Уралі була створена металургійна база. За рахунок цього вже в 4-му кварталі першого року війни тільки уральська промисловість забезпечила 82% чавуну, 52% міді, сталі і прокату, 100% алюмінію, кобальту, нікелю, магнію, 30% цинку і більшу частину хімікатів. Це дозволило протягом 1941 року повністю поставити промисловість на військові рейки.

До другого півріччя було запущено масове виробництво станкових і ручних кулеметів, більш досконалих гармат, танків, літаків в масштабах, які перевищували в 1,5-3 рази випуск першого півріччя. До середини 1942-го на сході країни на повну потужність працювало 1200 великих перебазованих підприємств. Трудівники тилу ВВВ забезпечували до цього моменту 5 900 000 одиниць стрілецької зброї, 287 тисяч мінометів і гармат, 245 000 танків, 21,7 тис. літаків. Все це цілком задовольняло потреби армії.

Сільське господарство

Перед ним стояли грандіозні завдання. Сільське господарство мало дати армії та мирного населення достатню кількість продовольства, а промисловості – сировина. Але в перші місяці 1941 року сільське господарство зазнало значних втрат. У 1940-му в країні діяло понад 230 тисяч колгоспів. До кінця першого року війни їх кількість зменшилася на 86,5 тисячі. В цілому істотно скоротилася матеріально-технічна база.

В армії була взята велика частина дизельних тракторів, автомобілів, коней. Різко скоротився обсяг заготівель с/х продукції, знизилося поголів’я худоби. Села потерпали від нестачі робочої сили. Становище сільськогосподарського сектора ускладнювалося й тим, що воно не було на держзабезпеченні. У колгоспах у той час діяла система залишкової оплати трудоднів. Практично вся продукція, що вироблялася, здавалася державі.

На трудодні ж видавалося незначна кількість картоплі і зерна. У 1941-му сировину і продовольство постачали головним чином радгоспи і колгоспи Середньої Азії, Казахстану, Поволжя та Сибіру. Неймовірними зусиллями людям вдалося збільшити площі озимих на 2 млн га, сінокісних – угідь на 67%. Завдяки цьому зросла заготівля соковитих і грубих кормів. Це, в свою чергу, дозволило зберегти худобу і забезпечити населення та армії продовольством, а промисловість – сировиною.

Робота на селі

Трудівники тилу – жінки, діти, старики – замінили чоловіків, що пішли на фронт. Їм довелося освоювати трактори, комбайни, виконувати ремонтні роботи. Вони очолювали бригади, ланки, тваринницькі ферми і колгоспи. Незважаючи на недоїдання, різні нестатки, невлаштованість побуту, завдяки своєї героїчної стійкості трудівники тилу домоглися збільшення матеріальної бази. Вони все робили для фронту і заради перемоги.

Значення діяльності

У 1944-му обсяг продукції перевищив довоєнні показники. При цьому виробництво виробів для фронту зросла до 312%. Саме цей активний переклад країни в режим воєнної економіки дозволив забезпечити розгортання наступу радянських військ на завершальному етапі протистояння. За всі героїчні зусилля, які були докладені, величезний внесок у справу боротьби з ворогом людей, які працювали для забезпечення фронту, стали іменувати трудівниками тилу.

Сталін говорив про те, що армія здобула у тяжкій і тривалій боротьбі військову перемогу. Трудівники тилу відмовляли собі у всьому, свідомо йдучи на позбавлення для того, щоб більше дати фронту. Вони здобули над ворогом економічну перемогу. Багато з цих людей отримали медаль “Трудівник тилу”.

Ситуація сьогодні

Щороку до Дня Перемоги трудівники тилу, ветерани, представники громадських організацій пишуть про несправедливе ставлення до заслуг людей, які працювали на забезпечення фронту. У 2009 році Координаційна рада Об’єднання організацій ветеранів СНД спільно з Міжнародною конференцією на черговому засіданні рішуче і аргументовано поставили питання про тяжке становище цих героїв. Було висунуто пропозицію про те, щоб статус учасника ВВВ разом з гарантіями і пільгами отримали і трудівники тилу, які зробили неоціненний внесок у перемогу та відродження господарства країни після закінчення війни.

Житлові умови цих людей у більшості випадків вкрай незадовільні. Їх пенсії досить низькі, харчування їх дуже бідно. Багато з них продовжують жити в умовах найсуворішої економії, купують дешевші, а значить, низькоякісні продукти. Але найголовніше – це поганий стан здоров’я трудівників тилу, адже “наймолодшим” вже далеко за 70. Внаслідок цього часто вони йдуть з життя, так і не дочекавшись заслуженої подяки Батьківщини. В першу чергу ці люди мають право розраховувати на гідну пенсію, таку, яка передбачена державою ветеранам ВВВ.

Хто може отримати посвідчення?

Документ видається:

  • Людям, які пропрацювали в тилу в період з 22 червня 1941-го по 9 травня 1945-го не менше півроку, виключаючи періоди діяльності в тимчасово окупованих районах СРСР.
  • Особам, які нагороджені медалями або орденами за самовіддану працю в зазначений період.

Необхідні документи

Щоб отримати посвідчення, слід надати:

  • Трудову книжку (архівну довідку), що підтверджує факт трудової діяльності в тилу з 22 червня 1941 р. по 9 травня 1945 року, або свідоцтво про отримання медалі чи ордена.
  • Паспорт.
  • Фото 3 х 4 у відповідності з віком.
  • Заяву.

Пільги трудівникам тилу

Державою передбачено сьогодні ряд заходів соцпідтримки людей, які працювали на забезпечення фронту. Зокрема існують такі пільги трудівникам тилу:

  • Право отримати єдину соціальну картку на проїзд усіма видами міського пасажирського та автомобільного (крім таксі) транспорту загального користування, в тому числі приміських, а при їх відсутності – внутрірайонних (міжміських) маршрутів.
  • Безкоштовне медичне обслуговування в поліклініках, до яких особи були прикріплені під час роботи, одержання допомоги згідно з програмою держгарантій.
  • Забезпечення лікарськими засобами за рецептами зі знижкою 50% від вартості.
  • Безкоштовне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів і металокераміки) в муніципальних і державних медичних установах, а при їх відсутності – в інших організаціях охорони здоров’я за місцем проживання.
  • Отримання щомісячної дотації.
  • Право 50% знижки на проїзд залізничним транспортом.
  • Прийом у будинки інвалідів і престарілих, центри соцобслуговування в першу чергу, а також позачерговий прийом на забезпечення обслуговуванням відділення соцдопомоги на дому.
  • Субсидії на оплату комунальних послуг і квартплати.
  • Монументи героям

    Пам’ятник трудівникам тилу покликаний закріпити та увічнити героїзм радянських людей, що працювали в період протистояння фашистам на благо Батьківщини. Монументи споруджені в регіонах Росії і колишнього СРСР. Їх масова установка організована з 2010 року. Основна частина пам’яток споруджена з 2012 по 2015 р. Так, монументи встановлені у:

    • Алтайському краї.
    • Башкортостані.
    • Вологодської області.
    • Краснодарському краї.
    • Калузькій області.
    • Мордовії.
    • Кемеровської області.
    • Костромі.
    • Московської області.
    • Новосибірську.
    • Нижегородської області.
    • Омську.
    • Оренбурзькій області і т. д.