Трудівники тилу Великої Вітчизняної війни. Пільги трудівникам тилу

Сільське господарство

Перед ним стояли грандіозні завдання. Сільське господарство мало дати армії та мирного населення достатню кількість продовольства, а промисловості – сировина. Але в перші місяці 1941 року сільське господарство зазнало значних втрат. У 1940-му в країні діяло понад 230 тисяч колгоспів. До кінця першого року війни їх кількість зменшилася на 86,5 тисячі. В цілому істотно скоротилася матеріально-технічна база.

В армії була взята велика частина дизельних тракторів, автомобілів, коней. Різко скоротився обсяг заготівель с/х продукції, знизилося поголів’я худоби. Села потерпали від нестачі робочої сили. Становище сільськогосподарського сектора ускладнювалося й тим, що воно не було на держзабезпеченні. У колгоспах у той час діяла система залишкової оплати трудоднів. Практично вся продукція, що вироблялася, здавалася державі.

На трудодні ж видавалося незначна кількість картоплі і зерна. У 1941-му сировину і продовольство постачали головним чином радгоспи і колгоспи Середньої Азії, Казахстану, Поволжя та Сибіру. Неймовірними зусиллями людям вдалося збільшити площі озимих на 2 млн га, сінокісних – угідь на 67%. Завдяки цьому зросла заготівля соковитих і грубих кормів. Це, в свою чергу, дозволило зберегти худобу і забезпечити населення та армії продовольством, а промисловість – сировиною.