Як Україна відмовлялася від ядерної зброї: правда з перших вуст від Юрія Костенка
За словами Юрія Костенка, український парламент добре розумів усі ризики, пов’язані з відмовою від ядерного арсеналу. У квітні 1992 року Верховна Рада України затвердила поетапний план відмови від ядерної зброї, але чітко визначила, що цей процес має бути завершений лише після отримання реальних гарантій безпеки та інтеграції країни до західних альянсів.
Поетапний шлях до без’ядерності
Костенко згадує: «Рішення парламенту про ядерне роззброєння — це квітневе рішення 1992 року. Рух до без’ядерного статусу був поетапним, а його завершення мало відбутися після вступу України в НАТО та ЄС, а також отримання гарантій безпеки». Це означало, що одразу відмовитися від усіх ядерних засобів не планували — йшлося лише про часткову їх ліквідацію.
Що саме вирішив парламент?
За словами політика, дозволялося знищити лише 42% ядерних боєголовок і 36% носіїв. Решту озброєнь мали обговорювати вже окремо з Заходом у подальших переговорах.
- Парламент не давав права на повне знищення арсеналу.
- Лише частина боєголовок та носіїв підлягала ліквідації.
- Для подальших кроків передбачалися нові дипломатичні домовленості.
Переговори у Вашингтоні: від членства до меморандуму
Костенко підкреслює, що на початку 90-х США пропонували Україні об’єднати відмову від ядерної зброї з перспективою членства в НАТО. Однак вже під час переговорів у Вашингтоні українська сторона погодилася зосередитися на отриманні паперових гарантій — так званому Будапештському меморандумі.
- У грудні 1991 року США запропонували Україні обмін ядерної зброї на членство в НАТО.
- Через два тижні українська делегація поїхала до Вашингтона.
- Там акцент змістився з членства в НАТО на гарантії безпеки у вигляді меморандуму.
Чи контролювала Україна власну ядерну зброю?
Опираючись на Костенка, це твердження — поширений міф. Українські спеціалісти мали технічну можливість контролювати системи управління стратегічними носіями. Бо юридично вся ядерна зброя, розміщена на території України, належала саме їй.
Необхідність розслідування та зміни влади
Екснардеп наполягає: обставини відмови України від ядерної зброї мають бути ретельно вивчені парламентом. Він закликає створити тимчасову слідчу комісію для докладного розслідування подій. За його словами, хоча рішення приймав Кравчук, важливо з’ясувати роль усіх сторін.
Окрім того, Костенко зауважує, що одна з головних проблем країни після здобуття незалежності — відсутність якісних змін у системі влади. Це, за його думкою, значною мірою вплинуло на подальший розвиток подій.
