Судовий процес. Стадії судового процесу

Процес судового розгляду відбувається у відповідній інстанції. Про дату і час його проведення повідомляються особи, які беруть у ньому участь. Розгляд справи може відбуватися і у відсутності зацікавлених осіб у випадках, встановлених законом. Далі розглянемо докладніше, що собою представляють суд і судовий процес.

Загальні відомості

Судовий кримінальний процес може проходити з участю присяжних. Як обов’язкового учасника розгляду виступає прокурор. Арбітражний судовий процес може проходити з участю колегії або однієї посадової особи. Для колегіального розгляду справ запрошуються народні представники. Цивільний судовий процес, як правило, веде одна посадова особа. Практично у всіх випадках, крім передбачених законодавством, у ході розгляду бере участь секретар. Він веде протокол. Головуючий суду виконує провідну роль у засіданні. Він керує ходом розгляду, забезпечує об’єктивне дослідження обставин, виключаючи все те, що не відноситься до суті спору.

Структура

Судовий процес у відповідності з цілеспрямованістю здійснюються в ході нього дій прийнято розділяти на 4 частини:

  • Підготовчий етап.
  • Розгляд спору по суті.
  • Дебати і висновок прокурора.
  • Ухвалення й оголошення рішення.
  • Всі стадії судового процесу мають власну мету, зміст і встановлений коло питань.

    Підготовка

    В ході даної стадії судового процесу головуючий оголошує справу, яка буде розглядатися. Після цього виступає секретар. Він доповідає, хто із запрошених осіб присутній, були вручені повістки неявившимся, а також про причини неприсутності. Головуючим встановлюються особи тих, хто з’явився, перевіряються повноваження представників і посадових службовців. У цивільний судовий процес може бути залучений перекладач. На початку розгляду йому роз’яснюються його обов’язки і права. В разі неявки з неповажної причини перекладач може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Свідки видаляються із залу засідання до початку їх допиту.

    Роз’яснення обов’язків і прав

    У ході підготовчої частини головуючий оголошує склад суду, повідомляє прокурора, експерта, представника громадськості, секретаря, перекладача. Особам, які беруть участь у справі, роз’яснюються їх права. Зокрема, це можливість заявити відвід. Підстави для нього встановлені в ст. 17-21 ЦПК. При задоволенні клопотання про відвід одного судді або всього складу розгляд справи буде проводитися в тій же інстанції, але іншими посадовими особами. Якщо формування іншого складу не представляється можливим, справа передається в інший уповноважений орган. Після роз’яснення обов’язків і прав суддя з’ясовує, чи немає у учасників спору будь-яких заяв і клопотань.

    Неявка на розгляд

    Наприкінці підготовчої частини з’ясовується можливість провести цивільний судовий процес у відсутності кого-небудь з викликаних осіб При неявці тих чи інших запрошених розгляд справи відкладається. При цьому в законі передбачається можливість провести судовий процес у відсутності кого-небудь з викликаних. Це допускається в тому випадку, якщо причини неявки невідомі або вони визнані неповажними, або якщо відповідач затягує виробництво навмисне. Також сторони можуть просити про те, щоб судовий процес відбувався в їх відсутність. Копії рішення в цьому випадку будуть надіслані їм поштою.

    Розгляд спору по суті

    Після проведення підготовки процес судового засідання триває доповіддю головуючого або народного представника. В ході виступу дається загальна характеристика справи. Доповідач повідомляє, ким і до кого був пред’явлений позов, викладає вимоги заяви, підстави їх виникнення. У разі надходження письмових заперечень від відповідача зачитуються і вони. Після цього з’ясовується, чи підтримує свої вимоги позивач, і в якому обсязі. Після встановлюється, чи згоден відповідач з заявленими вимогами.

    Далі доповідач звертається до учасників з пропозицією завершити судовий процес мировою угодою. Якщо сторони висловлюють бажання закінчити розгляд таким чином, перед прийняттям відмови позивача від вимог головуючий роз’яснює наслідки цих дій. В обов’язковому порядку суд має поставити боку в популярність про неможливість подання згодом тотожного позову. Відмова позивача, умови угоди, визнання відповідачем вимог заносяться в протокол. Зазначені дії можуть виражатися у вигляді окремих заяв. Ці документи додаються до справи.

    Пояснення осіб

    В ході розгляду спору по суті здійснюється опитування беруть участь у ньому. Послідовність взяття пояснень зафіксована в ст. 160 ЦПК. В першу чергу виступають позивач та третя особа, яка бере участь з його боку. Після цього дають пояснення інші сторони. В ході цього процесу учасники мають право ставити запитання один одному. Пояснення, як правило, даються усно.

    Дебати сторін

    У цій частині процесу підводяться підсумки дослідження доказів по справі. Дебати являють собою почергове виступ учасників. В ході цього процесу висловлюється думка про те, які факти слід визнати встановленими, які – ні, а також чи підлягає задоволенню вимога. Послідовність, в якій виступають сторони, встановлюється ст. 185 ЦПК. Спочатку слово надається позивачеві і представникові, а потім відповідачеві та його довіреній особі. Треті особи виступають в залежності від того, на чиєму боці вони беруть участь у справі. Уповноважені від органів державного управління, громадських організацій, профспілок, прокурор, які заявили вимоги про захист інтересів інших громадян, які виступають у дебатах першими. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та представнику від нього.

    Висновок прокурора

    Воно робиться після дебатів. Висновок по суті спору повинно бути обґрунтованим і змістовним. Прокурор повинен оцінити представлені докази. В ув’язненні він вказує, які обставини слід вважати встановленими, які норми необхідно застосувати, підлягають заявлені вимоги задоволенню, і в якому обсязі, а також яким має бути зміст рішення. У випадках, коли прокурор є ініціатором розгляду, він виступає в засіданні двічі. У перший раз він підтримує вимоги, а в другій – дає висновок по суті.

    Важливий момент

    Прокурор і учасники дебатів не можуть посилатися на докази, які не були досліджені судом. Якщо в ході виступів з’являється необхідність провести дослідження нових обставин, які мають значення в даному спорі, виноситься ухвала про відновлення виробництва. Після дослідження знову представлених доказів знову в загальному порядку заслуховуються дебати, потім виноситься висновок прокурора.

    Прийняття рішення

    Після завершення дебатів та оголошення прокурорського висновку суд іде в дорадче приміщення. Про це головуючий оголошує всім присутнім у залі. У відповідності зі ст. 193 у нараді можуть брати участь тільки суддя і народні засідателі. При порушенні правил про таємницю рішення може бути скасовано. В ході наради під керівництвом головуючого обговорюються і вирішуються питання, які виникли в ході розгляду. По закінченні процедури виноситься рішення. При особливої складності справи формулювання мотивованої постанови може здійснюватись протягом трьох днів. Однак при цьому суд зобов’язаний оголосити резолютивну частину в тому ж засіданні, де було завершено розгляд.

    Специфіка постанови

    Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені в ході розгляду. Уповноважена особа внутрішнім переконанням аналізує та оцінює докази і встановлює, які з фактів слід вважати доведеними, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Суддя також визначає, яким чином має здійснюватися розподіл витрат між сторонами спору.

    Оформлення постанови

    Рішення може написати головуючий або один із народних засідателів. Постанова приймається більшістю голосів. Підписати рішення повинні усі судді, що брали участь в обговоренні і складанні акта. Нікому з уповноважених осіб не дозволяється утримуватися від голосування. Головуючий висловлює свою думку останнім. У кожного з суддів є право додати до справи свій власний особливий висновок, якщо він не узгоджується з точкою зору інших. Це думка долучається до матеріалів, але в залі не оголошується. Прийняте більшістю голосів рішення зачитується вголос перед усіма присутніми учасниками справи головуючим або одним з засідателів. Після цього всім учасникам роз’яснюються зміст, правила і строки оскарження акта. На цьому засідання суду оголошують закритим.