Стягнення судових витрат. Позов про стягнення судових витрат

Особливий порядок відшкодування

Як ми всі знаємо, з кожного правила є винятки. Так і в нашому випадку. Не завжди повернення витрачених ресурсів на справу по відновленню істини відбувається за вище описаною схемою. Існує ряд ситуацій, коли позов про стягнення судових витрат буде зовсім іншим.

Насамперед це стосується тих справ, результатом яких стало неповне задоволення позову. В такому разі застосовують спеціальну процедуру. Стягнення судових витрат з позивача пропорційно розміру виграної справи. Наприклад, якщо в заяві була вказана сума збитку в 50 000 рублів, а рішенням органу правосуддя було встановлено сплатити 25 000 р., то, відповідно, виходячи з цього і буде сплачено мито. Нехай вона становила 12 000 р. Тоді кожна із сторін зобов’язана буде нести відповідальність за 6 000 рублів, тобто оплата буде зроблена навпіл. Якщо рішенням суду встановлено інше процентне співвідношення, компенсації встановлюються згідно з окремим визначенням, в якому прописані конкретні суми.

Досить часто трапляється так, що заявник відмовляється від просування справи у суді, тобто фактично він припиняє розгляд і таким чином автоматично стає стороною, що програла. Такі ситуації особливо популярні в справах, які тягнуться роками, і учасник вже не бачить сенсу продовжувати процес. Але варто врахувати, що всі витрати, понесені сторонами, буде змушений сплатити саме позивач.

Вимога про стягнення судових витрат у ситуації, коли відповідач повністю компенсував суму, заявлену в позовній заяві, ще до того, як судом буде встановлено рішення по суті справи, покладається на заявника.

Досить часто трапляється так, що сторони по необґрунтованим причин не з’являються на засідання, про якому вони були раніше повідомлені. Якщо позивач здійснить такі дії два рази поспіль, то суд виносить рішення про зупинення розгляду справи та зобов’язав його сплатити всі витрати, яких зазнав відповідач.

До того ж досить часто сторони розгляду йдуть на складання мирової угоди. Такі дії стають основою для закриття справи органом правосуддя. Але з оподаткуванням все одно потрібно визначитися. У такій ситуації сторони зобов’язуються прописати цей пункт в своєму договорі. При цьому повинно бути чітко зазначено, хто і скільки повинен заплатити. Яких-небудь обмежень у цій ситуації не існує.