Стратегічне планування і аналіз ефективності інвестицій

Аналіз ефективності інвестицій – незамінний етап оцінки проекту, потенційно привабливого для вкладення в нього суттєвих коштів. Об’єктивна оцінка дозволяє мінімізувати ризики, пов’язані з невдалим вибором напряму інвестування. А для цього важливо звернути увагу на різні чинники, які так чи інакше впливають на ефективність підприємства.

Інфляція – головний ворог інвестора

Аналіз економічної ефективності інвестицій завжди починається з виявлення впливу інфляції. Це явище впливає на економіку як на мікро-, так і на макрорівні. Термін позначає підвищення згодом рівня вартості товарів і послуг.

Інфляція впливає в першу чергу на купівельну спроможність грошей, знижуючи її. У перспективі це впливають на показник дисконтування, прибутковість – значення падають. На макроекономічному рівні рекомендовано в ситуації високої ймовірності інфляції вибирати проекти, в які кошти потрібно вливати не раз на початку, а протягом тривалого часу невеликими «порціями». Ця методика дозволяє мінімізувати втрати, пов’язані зі зростанням цін, а також зменшити розрив між результатами і витратами. Стратегічне планування і аналіз ефективності інвестицій показують, що збитковість при такому підході до вибору предмета інвестування стає менш вірогідною, оскільки виключається настільки висока чутливість до цінових перепадів.

Інфляція і предмет інвестування

Аналіз економічної ефективності інвестицій передбачає оцінку інфляції для поточного стану економіки і прогнози на найближче і віддалене майбутнє, оскільки саме це явище сильно впливає на прийняття рішення. Інвестиції вкладають у підприємництво сьогодні, тобто номінальна і реальна вартості співпадуть, а ось на прибуток можна розраховувати тільки в майбутньому, коли вартість нинішнього вкладення скоротиться, а гроші знеціняться, і складно передбачити наперед, наскільки сильно. Інфляція збільшує ризики і ускладнює вибір проекту для вкладення грошей.

Як наслідок, проект, який вливали інвестиції на початковому етапі, з часом потребує додаткових джерел доходу. Крім того, за кредитом збільшується процентна ставка, відбувається зміна ставки дисконтування. Все це разом веде до ускладнення випуску облігацій, підвищується диверсифікації портфеля інвестицій.

І що вибрати?

З цього випливає, що при високій інфляції інвестиційний аналіз, оцінка ефективності інвестицій спрямовані на вибір найбільш прибуткового підприємства, тобто такого, для якого показники прибутковості будуть перевищувати зростання інфляції. В іншому випадку вкладення грошей у підприємництво перетворюється в ризикований і збитковий процес.

Оцінка ефективність: актуальна проблема

Аналіз ефективності реальних і фінансових інвестицій – задача, на якій фокусується увага економістів і керівників підприємств різних рівнів ось вже не перше десятиліття. Розроблені в останні роки підходи дозволили виявити декілька методів аналізу, вибору оптимальних проектів, а також сформувати рекомендації, дотримуючись яких, можна зробити ефективні фінансові вкладення.

Відомі в наші дні методики ділять на:

• іноземні;
• вітчизняні.

Вибір на користь конкретного варіанту здійснюють, відштовхуючись від індивідуальних особливостей суб’єкта і проекту, потенційно привабливого для інвестування. Впливає й економічна обстановка в країні в цілому і в галузі зокрема.

Важливі нюанси

Російські методи аналізу ефективності інвестицій довгий час розвивалися в умовах централізованого контролю, що сильно вплинуло на них. З цієї причини вони відмінні від іноземних варіантів, більш точно і детально розглядають ринкові відносини.

Ще один нюанс – це важливість використання комп’ютерних технологій. Сьогодні така техніка – це один з найбільш потужних інструментів, завдяки яким аналіз ефективності фінансових інвестицій стає точним і результативним.

Методології аналізу

Виділяють три методи, що дозволяють проводити високоякісний аналіз ефективності інвестицій в основні засоби:

• ЮНІДО;
• наведені витрати;
• інтеграція і чистий дохід.

Другий з перерахованих вже не застосовується, так як вважається недостатньо точним для умов економіки в наші дні. Останній також оцінюється як не самий оптимальний варіант, так як немає коректних нормативів, на яких можна було б засновувати розрахунки. Поки що немає наукового обґрунтування наявних методичних розробок, і це суттєво ускладнює проведення заходів з виявлення реальних показників ефективності.

Методологічна база

Аналіз ефективності реальних інвестицій проводиться у відповідності з розробленими в 1988 році «Методичними рекомендаціями» і «Типовою методикою». Оскільки ці документи виявилися практично, відпрацьованими теоретично глибоко, вони актуальні і в наші дні.

Ще один важливий документ, на основі якого проводять аналіз ефективності інвестицій – це «Комплексна оцінка ефективності». Методологічний посібник добре тим, що в ньому опрацьовані технічні, наукові, економічні аспекти аналізу. Слабка сторона – мінімум уваги маркетингу, невеликий обсяг інформації про фінансовому аналізі.

ЮНІДО і деякі інші організації, що займаються інвестуванням на міжнародному рівні, у своїх методологічних рекомендаціях відображають світовий досвід, накопичений за багато десятиліть, а також усталену практику розрахунків, які застосовуються на етапі відбору проекту, гідного, щоб до нього інвестували. ООН випустила офіційний документ, присвячений цим опитуванням, у ньому все перераховане знайшло повне відображення. Це методологічне допомога в наш час застосовується провідними економістами всіх країн світу.

Інвестиції: виділення категорій

Класифікація інвестицій, що використовується при аналізі їх ефективності, необхідна для подальшого виявлення результативних стратегій та підготовки до інвестування. Прийнято говорити про:

• Вимушених, коли інвестування стає запорукою дотримання норм законів (безпека, охорона праці, довкілля, інші аспекти).
• Підвищують ефективність, тобто спрямованих на формування таких умов, у яких фірма може працювати з мінімальними витратами. Для цього переміщують виробничі цехи в регіони з найбільш вигідними умовами, змінюють обладнання і навчають персонал працювати більш ефективно.
• Спрямовані на розширення, тобто збільшують можливості випуску товару, використовуючи для цього наявні виробничі потужності.
• Спрямовані на створення нового. Це вкладення коштів дозволяє створювати підприємства, випускати товари, що раніше не вироблялися, надавати послуги невідомих раніше видів, а також намагатися виходити на ринок з відомими споживачами товарами, але раніше підприємству, у яке інвестують невідомими.
• Спрямовані на інновації, наукові дослідження.

Методи оцінки ефективності

Аналіз ефективності інвестицій включає в себе:

• оцінку вигоди від різних варіантів втілення проекту в життя;
• порівняльний аналіз інформації;
• вибір оптимального рішення.

Є багато методів оцінки ефективності. Найпоширеніші:

• компаундінга;
• окупності;
• облікової норми доходів;
• дисконтування.

Активно використовують методи:

• витрати-ефективність;
• постійний дохід;
• витрати-прибуток.

Ефективність при обліку витрат

Аналіз ефективності інвестицій при використанні цього методу передбачає, що можливості обмежені певними відомими рамками. У той же час прибуток може зростати необмежено, разом з тим можливе збільшення видів обслуговування. Базова умова для застосування цієї методології аналізу – неможливість реалізації задуманого плану традиційними засобами. Аналіз проводять за однією з логік:

• рівні можливості;
• рівні бюджетів.

У першому варіанті враховують, що є кілька проектів, між ним – конкуренція, кожен з них пропонує систему, що покриває попит на цільовий продукт. Якість, обсяги рівні. Рівні бюджетів, в свою чергу, передбачають введення нових систем при оцінці річних витрат і підтримці рівня стабільним протягом року. Для цього розраховують собівартість продукту і вивчають, наскільки великий потенційно додатковий дохід, чи виправдовує він витрати, пов’язані з реалізацією нової системи.

Інвестиційні проекти: на що звернути увагу?

Для кожного проекту є свій унікальний показник – економічний термін життя. Крім того, різні підприємства відрізняються періодом освоєння коштів, термінами будівництва. Від цих значень залежить тривалість періодів витрат, дохідних потоків. Для характеристики проекту виділяють тимчасовий потік чистого доходу за заданий проміжок.

Правильно виділити часові інтервали, під час яких витрати більше, ніж доходи, а також періоди, коли превалюють доходи – базова завдання для проведення коректного аналізу. Для визначення часових проміжків важливо оцінити, наскільки багато грошей для інвестування було отримано кредит, в які терміни ці кошти необхідно повернути і в якому порядку повернення має бути здійснено, які відсотки додатково доведеться сплатити.

Аналіз, що виробляється в умовах, коли відомі початкова вартість кредиту, відсотки, і виробляють фінансові обчислення – це метод нарощування. Розрахунок ефективності інвестування називають компаундингом.

Принципи аналізу

Проводять заходи по обчисленню ефективності вкладення коштів у зацікавив проект, ґрунтуючись на наступних правилах:

• аналіз проводиться в поточному часу (або до початку року, для якого проводять розрахунок);
• базується на тимчасовій вартості грошей;
• формується постійний фінансовий приплив, що створює в перспективі капітал;
• ефективність позитивна, якщо вкладені суми повністю повернулися інвестору, він отримав додатковий дохід.

Ефективність: що це таке?

Прийнято говорити про два типи:

• порівняльна;
• абсолютна.

У першому випадку проводиться порівняння показників різних проектів в розрізі не тільки інвестицій, але і інновацій. Найкращі параметри дозволяють визначити найбільш вигідний варіант.

При абсолютної ефективності говорять про вибір проекту і прийняття щодо позитивного або негативного рішення. Тобто тут немає альтернативного варіанту, на тлі якого про конкретному можна говорити, краще він чи гірше.

Порівняльна ефективність – не найкращий варіант для прийняття рішення на користь проекту, коли два різні підприємства показують при аналізі однакові параметри прибутковості.

Критерії аналізу

Основоположні критерії, заслуговують максимальної уваги:

• прибуток проекту;
• рентабельність, що визначається як різниця вкладеної суми і прибутку, а також різниця між одержуваної прибутком, що відображає темпи зростання;
• інфляційний вплив, що відображає купівельну спроможність грошових коштів.

Чим активніше зростає інфляція, тим менше коштують гроші. Розрахунки завжди оцінюють передбачуваний інфляційний рівень, так як тільки при балансуванні цього фактора можна досягти стабільної прибутковості та достатнього покриття ризиків.

Нарешті, при проведенні аналізу розраховують вартість інвестицій. Для цього визначають процентну ставку капіталу, найбільш достовірною вважаючи реальну. Для розрахунків використовують наступну формулу:

R = N — I

R позначає реальну ставку, другий параметр – номінальну, а останнє значення відображає темпи приросту інфляції. Прийнято брати процентні виразу показників, властиві досліджуваному часовому проміжку.

Фінансові методи

Використання коректних методик – найбільш точний варіант визначення, наскільки ефективними будуть інвестиції. Загальновживані методи – найбільш точні, опрацьовані. Як правило, це базові моделі аналізу. Вони дозволяють швидко оцінити підприємство вже на етапі підготовки. Для аналізу беруть статистику, нехтуючи показниками, властивими конкретних часових етапах.

Методики:

• обчислення строку окупності;
• розрахунок простих нормативів доходу;
• дисконтування вкладень, потоків фінансів.

Стратегічне планування

Стратегія – це вибір такого напрямку для інвестицій, яке дозволить в майбутньому отримати ефективну віддачу від вкладених в деякий підприємство коштів. Планування – це центр інвестиційної діяльності будь-якої сучасної компанії. Стратегічне планування передбачає формування такого плану, в якому враховані цілі фірми, її проблеми, а також проведе аналіз їх розвитку. Фінансисти, які займаються цим питанням, вибирають базові стратегії і прогнозують розвиток ситуації. Всі ці заходи спрямовані на ефективне функціонування підприємства не тільки в теперішньому часі, але в майбутньому – через роки і навіть десятиліття.

Стратегічне планування – це:

• система планів;
• планування;
• управління плануванням;
• організаційне забезпечення;
• потоки інформації;
• система прийняття рішень.