Страховий портфель – це що? Де його використовують і для чого він потрібен

Страховий портфель – це сума всіх укладених страхових контрактів між страховою компанією (страховиком) та її клієнтами (страхувальниками). Його ефективність оцінюється за такими параметрами, як прибутковість, рівень і вид ризику, рентабельність.

Що це таке?

Страховий портфель – це не якийсь окремий документ або список документів. По суті, це база всіх застрахованих осіб конкретної страхової компанії, які купили поліси і тому мають право вимагати від неї компенсації при настанні страхових випадків. На кожного клієнта заводиться персональний рахунок, на якому записується вся зібрана до і після укладання договору інформація. На підставі цих даних розраховується рівень ризику за укладеним договором та сума обов’язкових платежів (внесків).

Як оцінювати

Чим більше договорів за обсягом і за сумою грошових внесків зумів укласти страховик, тим вище стабільність страхового портфеля. Це правило діє для всіх компаній, незалежно від специфіки застрахованих об’єктів. Однак чим більше договорів входить у портфель, тим важче оцінювати рівень ризику та прибутковості. У деяких компаній обсяг укладених договорів досягає декількох сотень тисяч і навіть мільйонів. Щоб прискорити процес оцінки прибутковості портфеля, використовують спеціальні методи і прийоми оцінки ризику та дохідності:

• Однорідні об’єкти розглядаються як один. Наприклад, якщо 2-3 і більше громадян застрахували свої будинки, розташовані на одній вулиці на випадок повені або пожежі. Такі об’єкти треба розглядати як один, так як в разі настання стихійного лиха велика ймовірність, що постраждають усі застраховані.
• Вартість поліса, як і сума страхових виплат, повинна розраховуватися виходячи з фізичного стану об’єкта страхування.
• Враховуються статистичні дані по країні, по певному регіону, по сфері діяльності/використання застрахованого об’єкта.

Всі поліси класифікуються за ступенем ймовірності настання та розміру виплат. У страхуванні прийнято ділити на специфічний ризик, високий, помірний і низький. Відповідно, після першої оцінки об’єкта страхування та укладення договору його зараховують до певної категорії за ступенем ризику і тільки потім проводять оцінку всього портфеля.

Види страхових портфелів

Всі портфелі страхових компаній класифікують по області діяльності, наприклад, автострахування, житлове страхування та страхування життя, і за ступенем ризику. Виділяють наступні типи:

• Класичний страховий портфель. Він включає в себе ті види об’єктів страхування, які використовуються давно. Сюди відносять договори обов’язкового і добровільного страхування майна. Ризик – середній, прибутковість невисока, хоча і стійка. Для того щоб використовувати цей вид страхування, компанії необхідно мати великий запас фінансової міцності.
• Спеціалізований страховий портфель. Це такий вид страхування, коли в якості об’єкта виступають ті області діяльності і ті предмети, використання яких має вузьконаправлене спеціалізоване призначення. Наприклад, космічне страхування, страхування валютних та біржових ризиків, медична страховка. Ризик для таких об’єктів – специфічний, прибутковість – висока. Займатися цими видами страхування мають право юридичні особи, що володіють необхідним статутним капіталом, у яких є державна ліцензія на ведення такого виду діяльності.
• Комбінований страховий портфель. Він поєднує в собі елементи класичного і спеціалізованого виду страхування. Такий підхід дозволяє знизити ризик, але і прибутковість також знижується.

Крім перерахованих вище, існує ще один особливий тип портфеля – це збалансований страховий портфель. Його особливістю є те, що всі об’єкти в однорідні за рівнем прибутковості, а не за ступенем ризику – навіть вартість кожного поліса, що входить у портфель, однакова.

Хто повинен проводити оцінку та класифікацію ризиків

Аналіз і розрахунки ризиків та їх класифікацію, в тому числі за типом страхового портфеля, у компанії повинен проводити фахівець, якого в професійному середовищі називають андеррайтером, а сам процес аналізу, оцінки і розрахунку – андеррайтингом. Як правило, адеррайтингом займається окремий фахівець, який не займається продажем полісів, а виконує виключно аналітичну роботу.

Як розрахувати рентабельність портфеля

Під час формування страхового портфеля страховик повинен розраховувати не тільки рівень дохідності і ступінь ризику, але і рентабельність. Якщо не проводити ці розрахунки, то великий ризик не розрахувати кошти, що може призвести до банкрутства. Рентабельність страхового портфеля розраховується за формулою:

R = D /V

Де D – прибуток компанії, V – розмір страхового портфеля.

Показник рентабельності показує, яка прибутковість страхової компанії на кожний укладений договір страхування. Слід розрізняти рентабельність в грошовому і в абсолютному вираженні – у відсотках. В абсолютному вираженні оцінюється зростання прибутковості, що в цій сфері має особливе значення.

Банкрутство страхових компаній

Страхова діяльність вимагає від підприємця підвищеної уважності при розробці та впровадженні бізнес-стратегії. Так як це не тільки один з найприбутковіших, але і один з найбільш ризикованих видів діяльності, то багато, не розрахувавши сил, розоряються. Найчастіше причина банкрутства – це спроба підприємців займатися демпінгом на страховому ринку. Але страхувальники можуть бути спокійні, так як у відповідності з Російським законодавством (ст. 960 ГК РФ) після банкрутства відбувається передача страхового портфеля іншої компанії або передається у тимчасове управління державі.