Стаття 159.1 КК РФ Шахрайство в сфері кредитування: коментарі, судова практика

Можливість отримати «легкі» гроші в усі часи приваблювала шахраїв. Ось і зараз ця проблема у суспільстві залишається однією з найбільш гострих. У сфері банківських послуг кредитування стоїть по популярності чи не на першому місці. Зараз не складає особливих труднощів отримати позикові гроші, тим більше що конкуренція змушує банки створювати максимально зручні і лояльні умови для кредитів. Як показує практика, шахрайство у сфері кредитування пов’язано з відсутністю належної перевірки не тільки особистості позичальника, але і його платоспроможності. Причина, приміром, криється в короткому терміні очікування відповіді від банку – це робиться для залучення більшого числа клієнтів.

Введення і питання застосування 159.1 статті

Аж до 2012 р. кримінальне законодавство всі види шахрайства підводило під загальну норму – ст. 159. Для більш ефективної боротьби із злочинністю в грудні 2012 р. в КК були внесені поправки. Вказану загальну норму доповнили ще шістьма. Одна з них – це ст. 159.1 (шахрайство в сфері кредитування).

В результаті нового закону виникла конкуренція між загальною та спеціальною нормою. Колізію варто вирішувати шляхом застосування загальновідомого правила, закріпленого у третій частині статті 17 КК. У ній встановлено, що у випадках, коли злочин передбачено відразу двома нормами, загальної та спеціальної, сукупність відсутня, і відповідальність (кримінальна) настає за другий, більш вузької статті, яка застосовується до даної сфери.

Втім, однозначно вирішити виникаючі на практиці проблеми дане правило не в силах – це обумовлено своєрідною конструкцією ст. 159.1.