Ст. 193 КК РФ. Ухилення від виконання обовязків по репатріації грошових коштів в іноземній валюті або валюті Російської Федерації

Валютне законодавство встановлює ряд вимог до суб’єктів, які беруть участь у фінансових відносинах. За порушення існуючих приписів встановлюється відповідальність. Зокрема, кримінальне покарання передбачено за ухилення від виконання обов’язків по репатріації грошових коштів в іноземній валюті або валюті Російської Федерації. Розглянемо далі норму, що регулює відповідні санкції.

Ст. 193 КК РФ

У цій нормі визначено покарання за порушення вимог щодо перерахування сум від одного або декількох нерезидентів на рахунки резидентів, належних їм за умовами зовнішньоторговельних контрактів (договорів) за виконані роботи, передані товари, інтелектуальну власність, виключне право на неї, інформацію, а також надані послуги. Валютне законодавство зобов’язує зазначених суб’єктів переводити оплату на рахунку у вітчизняному уповноваженому банківській установі або розташованому за межами країни. У нормі також встановлюється покарання за порушення вимог про повернення сум, перерахованих одному або кільком резидентам за товари, не ввезені на територію держави або не отримані на ній, непроизведенные роботи, ненадані послуги, непередані продукти інтелектуальної діяльності і виключне право, а також інформацію. При цьому оплату може становити як вітчизняна, так і іноземна валюта.

Санкції

За вказані вище порушення ст. 193 КК РФ встановлює:

  • Штраф у 200-500 тис. руб. або в сумі доходу, в тому числі зарплати, за 1-3 р.
  • Роботи примусового характеру.
  • Тюремне ув’язнення на той же період.
  • Тривалість останніх двох санкцій – до 3-х років.

    Кваліфікуюча склад

    Зазначені вище діяння можуть бути вчинені:

  • У розмірі, що вважається особливо великим.
  • Організованою групою або особами за попередньою змовою.
  • З використанням документа, який є завідомо підробленими.
  • Через юрособу, створене для вчинення злочинів, що стосуються виконання фінансових операцій та інших угод з грошима й іншим майном.
  • За такі діяння винним загрожує ув’язнення на строк до 5 років зі штрафом до 1 млн руб. або рівного доходів за період до 5 років або без стягнення.

    Примітка

    Розмір діянь, встановлених ст. 193 КК РФ, визнається великою, якщо неповернена або незарахована сума більше 6 млн, особливо великим – 30 млн. При цьому значення не буде мати одноразово або багаторазово були здійснені фінансові операції. В якості контрольного періоду приймається рік.

    Ст. 193 КК РФ: коментарі

    Поняття, що використовуються у розглянутій нормі, роз’яснюються в ФЗ №173. Зокрема, в ст. 1 визначається, що таке іноземна валюта, резиденти, уповноважені банки. В 19 ст. нормативного акта встановлюється порядок та строки зарахування сум на рахунки. В ній же передбачаються і виключення. Зокрема, встановлено випадки, коли резиденти можуть не перераховувати суми в уповноважені банки. Але в деяких обставинах, якщо кошти, згідно з передбаченими винятків, зараховані на р/р суб’єктів, третіх осіб у тому числі, відкриті у фінансових структурах, розташованих за кордоном, то вони повинні використовуватися для реалізації відповідних обов’язків. В іншому випадку суми повинні переводитися на рахунки резидентів в уповноважених банках.

    Зміст діяння

    Злочин, відповідальність за яке встановлює ст. 193 КК РФ, полягає у відмові від додержання передбачених вимог, тобто, в бездіяльності. Використання фінансів до зарахування їх на рахунок уповноваженої організації банківської зазвичай супроводжує поведінки, формує об’єктивну сторону діяння. Злочин полягає в умисному неприйняття належних заходів щодо забезпечення отримання інвалюти на р/с. Діяння визнається завершеним із моменту настання періоду, до закінчення якого суб’єкт повинен був здійснити повернення сум.

    Особливості наслідків

    Поняття “неповернення фінансів з-за кордону” буквально трактується як “незарахування сум на рахунки у вітчизняних банках”. За положеннями ст. 19 (п. 1) ФЗ №173, при веденні зовнішньоекономічної діяльності резиденти повинні у строки, встановлені відповідними контрактами (договорами), забезпечити:

  • Отримання на свої рахунки від нерезидентів іноземної чи національної валюти, яка належить їм за умовами угод.
  • Повернення сум за неввезеної або неодержані на митній території вантажі.
  • Відповідно до листа ФМС від 28.01.2010, при порушенні періоду для повернення інвалюти, встановленого у зовнішньоторговельному контракті (договорі), при виникненні матеріальної шкоди, зазначеного в даній статті КК, настає відповідальність. В даному випадку слід врахувати, що термін передбачається для кожного угоди окремо. У цьому зв’язку ухилення від зобов’язань по кожному контракту розглядається як самостійний і закінчений злочин.

    Додатково

    У колишній редакції ст. 193 включала в себе тільки одну частину. ФЗ №134 ввів в дію ч. 2. У ній встановлюється відповідальність за діяння, скоєні кількома особами, організованою групою, з використанням фіктивних документів, через організації, утворені виключно в злочинних цілях, а також в розмірі, що вважається особливо великим. Створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими ЦК та іншими нормативними актами. При цьому організація вважається утвореною з моменту її реєстрації та внесення відповідних записів до реєстру. НК встановлює обов’язок для юросіб надавати звітність за фінансовими показниками. Операції в інвалюті, а також на великі суми в російських грошах знаходяться під пильним увагу контрольних органів. Нормативними актами встановлюються спеціальні правила при їх укладанні. Вони поширюються на операції, що здійснюються як у межах країни, так і при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності. У разі виявлення порушень контрольні органи вправі притягнути винних до відповідальності.