Соціальна поведінка і соціальний контроль. Форми та функції соціального контролю

Види соціального контролю

Крім форм, соціальний контроль розрізняють за видами: зовнішній і внутрішній. Останній ще називають самоконтролем. Він актуальний для людей соціалізованих, самостійно дотримуються соціальні норми. Останні настільки асимілюються з поведінковими ознаками особистості, що їх беззастережне дотримання стає органічною потребою. Потреба СК настільки актуальна для більшості (за статистикою, близько 70% населення), що здавна отримала свою назву – совість. Можливо, тому людей чистих, чесних, глибоко шанованих, що відрізняються святістю, називають “народною совістю”.

Саме колективні зусилля людей, контрольованих своєї ж совістю, є головною рушійною силою суспільного прогресу.

Функції соціального контролю

Розрізняють дві основні функції соціального контролю:

• охоронну;
• стабілізуючу.

З одного боку, важливо оперативно та адекватно протистояти спробам зруйнувати соціальні цінності. Охоронна функція за своєю природою консервативна. Вона виступає основою стабільності в суспільстві, закликаючи обережно вдаватися до різних соціальних нововведень. В першу чергу нею захищаються державні та релігійні цінності, людське життя, права і обов’язки, фізична недоторканність громадян. Охоронна функція безпосередньо сприяє передачі досвіду від старших поколінь до молодших.

З допомогою стабілізуючої функції соціального контролю забезпечується передбачуваність, очікуваність соціальної поведінки. Тим самим зберігається існуючий соціальний порядок.

Соціальний контроль є найважливішим інструментом суспільства, допомагає засвоєнню і прийняття кожною людиною сформованої культури. Він універсальний. Адже абсолютно будь-яка соціальна структура, навіть існуюча нетривалий час, неможлива без СК.