Скасування усиновлення: порядок та судова практика

Усиновлення в Росії припиняється у відповідності зі ст. 140 СК. Процедура здійснюється в судовому органі. Положення, яке визначало порядок скасування усиновлення, діяло і раніше. Дане питання регулювалося статтею 111 Кпшс. Однак сьогодні правила, за якими припиняється усиновлення в Росії має суттєві відмінності від діючих раніше. Розглянемо їх більш докладно.

Сучасні реалії

У колишньому законодавстві припинялося усиновлення дитини, дозволене адміністративним органом. Зокрема, мова йде про постанови місцевого глави муніципального освіти, а за участю іноземного громадянина в якості піклувальника – виконавчого органу регіону РФ. Зараз може бути припинено усиновлення дитини, дозволене ухвалою суду відповідно до гол. 291 ЦПК та ст. 125 СК.

Загальні правила

Підстави і порядок скасування усиновлення регламентуються ЦПК. При цьому враховуються правила, які передбачені в ст. 140-142 СК. В них, зокрема, встановлено підстави скасування усиновлення. У статтях також наведено особи, які мають право пред’являти такого роду вимоги. Скасування усиновлення дитини за загальними правилами можлива тільки до досягнення нею повноліття.

Суб’єктний склад

Скасування усиновлення здійснюється за рішенням суду, прийнятого в рамках позовного провадження. Органи опіки та піклування обов’язково повинні брати участь у розгляді таких справ. Це обумовлено тим, що скасування усиновлення відноситься до категорії спорів, що стосуються виховання дітей. Вимога про обов’язкову участь зазначених органів у вирішенні спірної ситуації випливає з їх завдань, визначених цивільним та сімейним законодавствами.

Основний з них, зокрема, виступає забезпечення необхідного захисту інтересів і прав усиновлених дітей. Органу опіки та піклування слід обстежити умови життя опікуваного. Виконавши цю процедуру, він повинен надати висновок суду про відповідність припинення усиновлення інтересам утриманця. Аналогічний документ по суті розгляду після дебати сторін слухання дає також і прокурор. У відповідності зі ст. 140 (п. 2) СК йому також належить брати участь в справі.

Важливий момент

Сімейний кодекс, на відміну від Кпшс, не передбачає визнання недійсності рішення про усиновлення. Однак дана дія може стосуватися рішень, прийнятих до введення чинного СК, згідно ст. 112 Кпшс. Вона, зокрема, говорить, що усиновлення визнається недійсним у випадках, коли:

• Воно грунтувалося на підроблених документах.
• В якості усиновителя виступала особа, яку визнано обмежено або повністю недієздатною або позбавлена батьківських прав.
• Воно є фіктивним.

Усиновлення, яке було здійснено з зазначеними порушеннями після введення СК, але до прийняття судового порядку (з 1.03 по 26.09.1996 року), може визнаватися судом недійсним у разі, якщо це відповідає інтересам опікуваного. Дане положення роз’яснюється у п. 21 Постанови Пленуму ВС № 9 від 4.07.1997 р. Якщо дані порушення були допущені в разі усиновлення в судовому порядку, то вони можуть виступати в якості причин скасування рішення чи відмови у задоволенні заяви про прийняття дитини в сім’ю. Дане питання також вирішується у відповідності з інтересами опікуваного.

Причини припинення опіки

Розглядаючи їх, слід зазначити, що скасування усиновлення дозволяється СК тільки тоді, коли воно перестає відповідати інтересам опікуваного. Безперечні обставини визначені у ст. 141, п. 1 СК. До них, зокрема, відносять:

• Ухилення осіб, які замінюють батьків, від виконання обов’язків, покладених на них, а також зловживання своїми правами.
• Жорстоке поводження з дитиною.
• Визнання осіб, які замінюють батьків, хронічними наркоманами і алкоголіками.

В даному випадку мова йде про поведінці усиновителів, яке суперечить інтересам опікуваного дитини, неналежному виконанні ними обов’язків по утриманню та вихованню. Слід сказати, що дані обставини виступають в якості причин позбавлення батьківських прав. Але у випадку неправомірної поведінки дорослих питання може бути поставлений саме про скасування усиновлення. Це обумовлено тим, що їхні батьківські права виникають в результаті прийняття опікуваного сім’ю, а не про походження дітей від них.

Інші причини

Скасування усиновлення виходячи з інтересів опікуваного може бути проведена і у відповідності з іншими обставинами. Це положення закріплено у ст. 141, п. 2 СК. У якості “додаткових” підстав можуть виступати різні обставини, не обов’язково виникли з вини осіб, які замінюють батьків. Однак у Сімейному кодексі відсутня навіть приблизний їх перелік. Це ще одна відмінність скасування усиновлення від позбавлення прав батьків. В останньому випадку перелік обставин у Кодексі вичерпний.

Додаткове положення

Статтею 113 Кпшс була передбачена обов’язкова норма, предписывавшая дотримання інтересів дітей після скасування усиновлення. У чинному СК вона доповнена положенням, що встановлює необхідність врахування думки опікуваного при розгляді справи. У разі якщо дитина не забажає повернутися до батьків, їм буде проблематично після відновлення своїх прав та скасування усиновлення встановити з ним нормальний психологічний контакт. Це, в свою чергу, може негативно позначитися на всьому виховному процесі в цілому.

Раніше в законі було вказівка на необхідність отримання згоди усиновленої дитини на скасування усиновлення, але тільки після досягнення ними десятирічного віку і лише при заяві вимоги про скасування усиновлення батьками, коли усиновлення було проведено без їх згоди (ч. 2 ст. 114 Кпшс). Використовувана в ст. 141, п. 2 СК формулювання вважається більш гнучкою. Вона дозволяє знайти розумний компроміс між думкою та інтересами дитини в питанні скасування усиновлення. Безумовно, одне не повинне суперечити іншому. Якщо дитина через розумового розвитку, малолітнього віку або з інших причин не в змозі об’єктивно оцінити поведінку усиновителів і не може усвідомити негативні наслідки для себе, суд, відповідно до ст. 57 СК, має право прийняти рішення всупереч думці опікуваного.

Особливий випадок

Найчастіше в суд звертаються особи, які усиновили дітей свого чоловіка (дружини), а згодом розірвали шлюб. Зміна відносин дорослих не може виступати в якості безспірного обставини, згідно з яким вимога повинна бути задоволена. Це обумовлено тим, що усиновлювач приймає обов’язки на себе перед дитиною, а не його батьком або матір’ю. Тільки в окремих випадках може допускатися задоволення вимоги. Зокрема, це може бути випадок, коли безпосередній батько створює перешкоди для участі усиновлювача у вихованні дитини, посилаючись на нове вступ у шлюб, і вимагає тільки сплати аліментів і так далі.

Наслідки скасування усиновлення

Вони наступають незалежно від причин, по яких було прийнято судове рішення. Наслідки полягають у припиненні майнових і особистих обов’язків і прав усиновлювачів та дитини з відновленням таких у останнього і його батьків. За чинним законодавством повернення відносин між батьком/матір’ю і дітьми не відбувається автоматично (на відміну від Кпшс). Відновлення обов’язків і прав батьків та дитини має місце у випадку, якщо цього вимагають інтереси останнього. Про це повинно бути зазначено в рішенні суду. Не виключені ситуації, коли повернення правових відносин неможливий. Наприклад, це має місце при смерті батьків, позбавлення їх прав, а також якщо вони невідомі. Може статися й таке, що відновлення батьківських обов’язків і прав недоцільно. Наприклад, вони можуть відмовлятися прийняти дитину, є хронічними наркоманами або алкоголіками і так далі.

Подальша доля дітей

У разі прийняття рішення судом про скасування усиновлення дитина передається в свою законну сім’ю. Таке, як правило, має місце у разі, коли вимога ініційовано батьками. У разі їх відсутності, а також якщо передача дитини буде суперечити його інтересам, він віддається на піклування органів опіки. Він, у свою чергу, може дати висновок про подальшу долю опікуваного. У ньому, у відповідності з конкретними обставинами справи, повинно бути вказано: чи повертається дитина назад в сім’ю або його слід направити в спеціалізований виховний заклад. Сімейний кодекс не встановлює причини, які можуть перешкоджати передачі його батькам. У зв’язку з цим при винесенні рішення з приводу подальшої долі дитини, суд керується виключно його інтересами.

Дії органів РАЦС

Виписка з рішення суду, що вступило в дію, надсилається у триденний строк відділ запису актів про громадянський стан за місцем держреєстрації усиновлення. Згідно з визначенням, орган ЗАГСУ робить позначку. Разом з цим в записі про народження відновлюються початкові дані, присутні в ній до усиновлення. Зміни не вносяться до графи Ф. В. О., якщо згідно з рішенням суду за неповнолітнім збережені ім’я, прізвище та по батькові, присвоєні йому у зв’язку з передачею в сім’ю.

Випадки з повнолітніми дітьми

Як вище було сказано, скасування усиновлення допускається лише до досягнення дитиною 18-ти років. Проте в законі передбачено виняток. Зокрема, припинення усиновлення щодо повнолітньої допускається, якщо на момент пред’явлення вимоги є взаємна згода сторін на це (за умови, що вони дієздатні та не позбавлені прав). В цілому ж припинення правовідносин з 18-річними дітьми втрачає сенс, а обставини, які передбачені в законі, стають неприйнятними.