Скасування усиновлення: порядок та судова практика

Додаткове положення

Статтею 113 Кпшс була передбачена обов’язкова норма, предписывавшая дотримання інтересів дітей після скасування усиновлення. У чинному СК вона доповнена положенням, що встановлює необхідність врахування думки опікуваного при розгляді справи. У разі якщо дитина не забажає повернутися до батьків, їм буде проблематично після відновлення своїх прав та скасування усиновлення встановити з ним нормальний психологічний контакт. Це, в свою чергу, може негативно позначитися на всьому виховному процесі в цілому.

Раніше в законі було вказівка на необхідність отримання згоди усиновленої дитини на скасування усиновлення, але тільки після досягнення ними десятирічного віку і лише при заяві вимоги про скасування усиновлення батьками, коли усиновлення було проведено без їх згоди (ч. 2 ст. 114 Кпшс). Використовувана в ст. 141, п. 2 СК формулювання вважається більш гнучкою. Вона дозволяє знайти розумний компроміс між думкою та інтересами дитини в питанні скасування усиновлення. Безумовно, одне не повинне суперечити іншому. Якщо дитина через розумового розвитку, малолітнього віку або з інших причин не в змозі об’єктивно оцінити поведінку усиновителів і не може усвідомити негативні наслідки для себе, суд, відповідно до ст. 57 СК, має право прийняти рішення всупереч думці опікуваного.