Що таке запит? Зразок адвокатського запиту

Віктор Кузьмін

1 minute

Згідно ст. 6, п. 3 Закону “Про адвокатуру”, юрист має право запитувати інформацію, необхідну йому для надання допомоги клієнту. Це може бути довідка, характеристика та інша документація. Адвокатський запит на надання інформації може бути направлений в органи державної влади та територіального самоврядування, різні громадські організації та об’єднання.

Правова основа

Ст. 48 Конституції встановлює загальний порядок, що визначає, яким повинен бути адвокатський запит та його виконання. У зазначеному вище ФЗ передбачено, що право юриста на здійснення певних дій з метою надання кваліфікованої допомоги виникає при наявності відповідної угоди. В якості нормативної основи, що дозволяє відправляти адвокатський запит, може виступати також особливе доручення. Воно може бути передбачено в рішенні суду, постанові органу досудового розслідування, дізнання та інших уповноважених підрозділів. За такого роду доручень може здійснюватися адвокатський запит в ГИБДД (зразок документа буде представлений далі).

Із закону випливає, що згадана дія вважається легітимним тільки в разі юридичного обґрунтування права на надання допомоги. Саме це наділяє адвоката повноваженнями на витребування необхідної для нього інформації. Це, в свою чергу, породжує відповідну обов’язок органів влади та інших організацій і установ (у тому числі комерційних, які надають населенню платні послуги) передавати юристу відомості на безоплатній основі. При цьому безпосередньо сам адвокатський запит повинен містити посилання на відповідне призначення, доручення або угода. Однак у законодавстві встановлено, що ніхто не має права вимагати від юриста або його представника безпосереднього пред’явлення документації, яка виступає в якості обґрунтування дій.

Супутні документи: ордер

Повноваження, якими наділяється адвокат, згідно ст. 6, 2 ч. відповідного ФЗ, повинні бути оформлені відповідними паперами. Ця вимога реалізується ордером (у передбачених законом випадках) або довіреністю (в інших ситуаціях). В нормативних актах не прописана необхідність пред’являти зазначені документи. У зв’язку з цим докладати їх при реалізації повноваження необов’язково.

Винятком є адвокатський запит по кримінальній справі. Це обумовлено положеннями ст. 49 КК. Згідно з ними, юрист допускається до участі в такому процесі тільки на підставі ордера. Це вимога в подібних випадках є обов’язковим. Таким чином, ордер необхідний для вступу адвоката в процес в якості захисника, причому на будь-якій його стадії, в т. ч. на етапі виконання вироку. Також дана папір необхідна, якщо оформлення довіреності не представляється можливим. Наприклад, у разі призначення юриста представником відповідача, у відповідності з порядком, визначеним у ст. 50 ЦК, і інших ситуаціях, визначених законом.

Довіреність

Вона оформляється, якщо громадянин бажає, щоб юрист відстоював його інтереси. У даному випадку законом не передбачено нотаріальне завірення довіреності. У зв’язку з цим, документ може складатися у звичайній письмовій формі. Довіреність може містити вказівку на існування між клієнтом і адвокатом угоди. Ці відомості засвідчуються підписом і печаткою керівника юридичної освіти. У ряді випадків адвокатський запит (в ЗАГС, поліклініку та інші установи) передбачає отримання особистих даних клієнта (якщо це не заборонено законом). Документ в таких ситуаціях повинен містити згода довірителя на це.

Форма адвокатського запиту

Для даного документа, як і для багатьох інших, передбачені певні вимоги щодо заповнення. Розглянемо, як повинен виглядати адвокатський запит. Зразок документа дозволяє дотримати нормативні приписи. Незалежно від того, в який заклад відправляється папір, в ній повинні бути присутні всі елементи, передбачені законом. Перше, що повинен містити адвокатський запит (зразок, представлений в кінці статті, ілюструє це) – це дані про юриста. Зокрема, мають бути зазначені його Ф. В. О., відомості про те, що він є працівником (членом) відповідної організації (асоціації).

В документі в обов’язковому порядку повинен бути присутнім номер юриста в реєстрі, посилання на наявність угоди з клієнтом і необхідність отримання певної інформації (мета, з якої складається адвокатський запит). Зразок в лікарню або інша установа, що має відомості про клієнта, передбачає також наявність вказівки довірителя на їх передачу юриста. Як правило, якщо папір містить таку інформацію, складнощів в отриманні необхідних даних не виникає.

Законодавча база

Право юриста на збір інформації, що стосується третіх осіб, регламентовано положеннями ст. 48 Конституції. Вони забезпечують громадян можливістю отримувати кваліфіковану допомогу адвоката. Також галузевими процесуальними законами передбачається право юриста збирати докази з виробництва. Однак при цьому ст. 23 Конституції містить положення, що гарантують збереження сімейної та особистої таємниці, недоторканності приватного життя людини.

Ст. 24 Основного Закону забороняє збір персональних даних без згоди людей. Це ж положення міститься в ст. 8 Конвенції про захист свободи і права людини. Згідно ст. 55, ч. 3 Конституції, можуть бути встановлені певні обмеження для громадянина. Зокрема, ФЗ свідчить, що свободи і права можуть обмежуватися в тій мірі, яка необхідна для забезпечення захисту моральності, основ конституційного режиму, здоров’я, інтересів і можливостей інших осіб, безпеки держави і оборони країни.

Види інформації

ФЗ № 27 від 26 липня 2006 року класифікує інформацію у відповідності з категорією доступу до неї. Так, виділяють:

Загальнодоступні відомості. До них відносяться загальновідомі дані та інша інформація, яка не має обмежень по доступу.
Приватні дані. До цієї категорії відносять інформацію, доступ до якої обмежується федеральними нормативними актами для забезпечення захисту держави, здоров’я, моралі, інтересів і прав осіб і іншого.

Разом з тим закон виділяє такі категорії відомостей, які можуть становити таємницю (комерційну, службову і так далі). Нормативними актами встановлюється вимога дотримання конфіденційності і порядок притягнення до відповідальності у разі оприлюднення таких даних.

Персональна інформація

У ФЗ № 152 від 27 липня 2006 року наведено неповний список особистих відомостей про громадянина, які підлягають захисту. Згідно ст. 3, п. 1, до персональних даних слід віднести будь-яку інформацію, яка відноситься до означуваного на її підставі або визначеним відповідно з нею фізичній особі. Сюди входять його прізвище, ім’я та по батькові, дата народження (число, місяць та рік), майновий, соціальний і сімейний стан, адреса, доходи, професія, освіта та інше.

Обмеження щодо подібної інформації випливає також з деяких інших федеральних законів. Вони, зокрема, встановлюють вимогу щодо збереження комерційної, державної, банківської, лікарської таємниці і так далі. Відповідними галузевими нормативними актами передбачається можливість розсекречення даних. Однак для цього необхідний запит слідчого органу або суду. При зверненні захисника такі дані не передаються. Так, адвокатський запит в податкову службу може бути не задоволений, якщо містить прохання про розголошення доходів або фінансового стану громадянина.

Випадок з практики

Для наочності наведемо такий приклад. До Конституційного суду звернувся адвокат зі скаргою. У її утриманні громадянин, який здійснював на той момент захист довірителя в рамках кримінального провадження, вказав на відмову митних органів передати йому необхідну інформацію. Невиконання адвокатського запиту було обґрунтовано ст. 10 ТК і частиною 3 ФЗ “ПРО комерційну таємницю”. Захисник звернувся до митного органу за отриманням відомостей, що стосуються партії телефонів, які, як він припускав, що були ввезені потерпілим на територію країни. Підставою відмови задовольнити адвокатський запит стало те, що захисник не входить в коло осіб, які за законом мають право доступу до такого роду інформації.

У своїй скарзі адвокат звертався до суду з проханням визнати ст. 10 ТК, на яку посилалися митні органи, суперечить положенням ст. 45, 37 і 123 (ч. 3) Конституції. Він пов’язував це з тим, що приписи, поряд зі ст. 6 (ч. 3) і ст. 3 і 5 ФЗ, що регламентує порядок збереження комерційної таємниці, перешкоджають збору юристом необхідних доказів на користь його клієнта. Крім того, всі ці положення порушують його конституційне право вільно розпоряджатися своїми трудовими здібностями, так само як і принцип рівноправності та змагальності сторін у ході провадження у справі.

Конституційний Суд, відмовляючи вищезазначеного громадянинові в задоволенні скарги, пояснив, що законодавець не включає адвокатів у список осіб, чиї запити щодо передачі відомостей, що становлять комерційну таємницю, можуть бути задоволені. Ст. 10 ТК, як роз’яснив Суд, перебуваючи у взаємозв’язку з відповідним ФЗ про збереження комерційної таємниці, встановлює особливий правовий режим, що стосується доступу до таких відомостей та виключає їх отримання третіми особами. При цьому передбачений порядок не дає будь-яких підстав зробити висновок про те, що були порушені гарантовані Конституцією права заявника. Це пояснюється тим, що приписи не забороняють учасниками кримінального провадження реалізовувати свої права на захист усіма способами, дозволеними законодавством, у тому числі складанням клопотань про витребування необхідних відомостей органами попереднього розслідування, дізнання або судом.

З наведеного прикладу випливає, що юрист може отримувати тільки ту інформацію, яка не являє собою вищезазначені дані захищені (доступ до яких обмежений федеральними законами), тобто особисту, сімейну, лікарську, банківську, комерційну, державну таємницю і т. д. А значить, питань такого характеру не повинен містити адвокатський запит. Зразок в лікарню, таким чином, передбачає необхідність зазначення тільки тих відомостей, доступ до яких дозволений третім особам, навіть незважаючи на наявність згоди клієнта на оприлюднення даних, складових лікарську таємницю.

Важливі моменти

У Конституції передбачено право кожної людини вільно передавати, одержувати, шукати, поширювати і виробляти інформацію будь-якими законними способами. У ст. 24 Основного Закону встановлено обов’язок органів державної влади та територіального самоврядування, посадових осіб забезпечувати громадян можливістю знайомитися з документами та матеріалами, що безпосередньо зачіпають їх інтереси і права, якщо інше не передбачено нормами.

Зважаючи прямої дії наведеного положення, будь-які персональні дані, крім тих, що містять комерційну, сімейну та іншу таємницю, конфіденційної інформації про професійній, підприємницькій, службової, винахідницької діяльності, повинні бути доступні для людей, звичайно, за умови, що законодавчо не передбачено особливий правовий статус цієї інформації. Ця обов’язок виходить з приписів ст. 48 Основного Закону та ряду галузевих нормативних актів, що регламентують діяльність юристів-захисників на території РФ. Таким чином, адвокатський запит на розкриття тих чи інших відомостей може бути задоволено за умови, що оприлюднення даних не порушує конституційні права та інтереси осіб, які ними володіють. Виняток становлять випадки, коли необхідність у подібних заходах продиктована особливими обставинами. Однак і в цьому випадку відомості розкриваються лише тим особам, які входять у перелік уповноважених законом.

Необхідні реквізити

У відповідності зі ст. 14, ч. 3 ФЗ ” про персональних даних, доступ до власної особистої інформації здійснюється за запитом безпосередньо суб’єкта або його законного представника. У якості останнього може виступати юрист-захисник. Форма адвокатського запиту в цьому випадку повинна містити прізвище, ім’я та по батькові заявника, серію та номер документа, що посвідчує особу, найменування органу, який його видав, дату видачі, підпис. Проводячи аналіз перелічених вище законодавчих актів, можна зробити висновок про те, що в ході збору конфіденційних відомостей захисником стосовно його клієнта, органи держвлади, територіального самоврядування та інші уповноважені підрозділи зобов’язуються передати необхідну інформацію тільки в тому випадку, якщо дана ініціатива виходить від самого довірителя, а документ включає в себе всі зазначені реквізити.

Приклад адвокатського запиту

Начальнику___________________________

_____________________________________

Адреса _______________________________

_____________________________________

Запит

Адвокат юридичної освіти___________ у р.___________, має реєстраційний № _____ в реєстрі _________________ , посвідчення № ______________, _________________________(Ф. В. О.), що знаходиться за адресою _____________________________________, для надання юридичної допомоги громадянину___________________________(Ф. В. О.), у тому числі для здійснення консультування з питань підготовки позовної вимоги (заперечення) відповідно до ч. 2, ст. 24 Конституції україни, п. 3, ст. 6 ФЗ “Про адвокатуру в РФ”, прошу надати наступні відомості:

………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Додаток: копія ордера (довіреності)

Дата:_________________. Підпис__________________

Наявність угоди про надання кваліфікованої допомоги підтверджую

Керівник освіти:_____________________ (ПІБ) М. П.

Висновок

Рано чи пізно кожному практикуючому адвокату доведеться вирішувати проблему отримання необхідної інформації, без наявності якої неможливо представляти інтереси довірителя належним чином. Слід більш чітко визначити права юриста. Зокрема, захисник може:

Вести збір відомостей, які можуть виступати в якості доказів у кримінальних, господарських, цивільних, адміністративних судочинстві за фактом тих чи інших порушень.
Запитувати і отримувати оригінали та копії документів від установ, організацій, підприємств, а також від громадян – за їх згодою.
Знайомитися безпосередньо на місці з необхідними матеріалами, крім тих, які становлять таємницю, що охороняється законом.
Одержувати в письмовому вигляді висновку експертів з питань, які вимагають особливих знань, вести опитування громадян.

Як правило, звернення юристів не пов’язані з розкриттям секретних даних, у зв’язку з цим складнощів при задоволенні прохання виникати не повинно. Однак часто керівники підприємств ухиляються від передачі потрібних відомостей захиснику. В якості обґрунтування може виступати, наприклад, недостатня технічна оснащеність. У відповіді на адвокатський запит начальство, в свою чергу, часто пропонує юристу самому відвідати підприємство і знайти потрібну інформацію. Ці та інші обставини часто дуже ускладнюють діяльність. Слід також сказати, що законом не встановлений строк відповіді на адвокатський запит. У зв’язку з цим юристам доводиться вказувати його самостійно. У запиті необхідно максимально чітко і зрозуміло викласти своє прохання. Наявність копії довіреності або ордера вважається обов’язковою умовою в практиці. Додаток копій цих документів має особливе значення при запиті адвокатом відомостей персонального характеру. Разом з цим, юрист повинен суворо дотримуватися букви закону, не перевищувати своїх повноважень. Адвокат вправі оскаржити дії чи бездіяльності організації, до якої він звертається у випадках, передбачених законодавством. Порядок оскарження встановлено відповідними положеннями ФЗ та інших галузевих актів. У будь-якому випадку при здійсненні своєї діяльності захисник не повинен обмежувати інтереси і права інших осіб.