Що таке резервний акредитив?

Віктор Кузьмін

1 minute

В комерційних розрахунках підприємств дуже часто зустрічається відстрочка платежу. Якщо контрагенти давно співпрацюють і довіряють один одному, то спокійно здійснюють поставку товару, не оформлюючи попередньо банківську гарантію. Але якщо підприємство сумнівається в платоспроможності свого контрагента, воно має право зажадати гарантію оплати поставки.

Визначення

Акредитив – це гарантія платежу постачальнику після виконання ним зазначених умов угоди. Якщо клієнт здійснив поставку і може підтвердити це документарно, то банк виплачує йому певну суму грошей. Це може бути заздалегідь «зарезервована» сума на рахунку клієнта або банківський кредит.

Резервний акредитив (Stand-By) — це вид банківської гарантії, який оформляється за правилами Міжнародної торгової палати (МТП). Він використовується для фінансування торгівлі з країнами, в яких заборонено застосовувати банківську гарантію в угодах, або в операціях з міжнародними організаціями.

Резервний акредитив – це грошове зобов’язання банку-емітента сплатити певну суму грошей бенефіціару від імені клієнта у разі, якщо останній не зможе виконати фінансове зобов’язання самостійно. Оплата буде здійснена навіть у разі неплатоспроможності клієнта. За цим параметром схожі банківська гарантія, резервний акредитив.

Історія виникнення

Одним з умови укладення міжнародної угоди з постачання товарів є підтвердження платоспроможності покупця. Російські та європейські банки в таких випадках оформляють класичну банківську гарантію.

Акредитиви вперше з’явилися в США, де випуск банківських гарантій по законодавства не відноситься до одного з видів діяльності кредитної установи. Слідуючи тенденціям ринку і вимог клієнтів, банки США розробили акредитив. З його допомогою клієнти змогли оформляти додаткове забезпечення за своїми зобов’язаннями, а банки отримали джерело додаткового і великого доходу, оскільки в США відсутні обмеження по використанню даного платіжного документа.

Застосування

У міжнародній практиці резервний акредитив і банківська гарантія є взаємозамінними документами. Обидва є гарантією фінансової платоспроможності клієнта.

Акредитив використовується в торгових угодах між двома країнами, може бути забезпеченням по кредиту для компанії, яка вирішила розширити свій бізнес і вийти на міжнародні ринки. Акредитив може бути переоформлений на іншого бенефіціара за письмовою вказівкою першого, але відкликати документ, після того як він пройшов аутентифікацію в системі SWIFT, не вийде.

Принципи роботи

Розглянемо на прикладах принцип дії документа:

Імпортер та постачальник уклали договір, за яким продавець зобов’язується реалізувати товари. Він може вимагати від покупця гарантію оплати замовлення у вигляді банківської гарантії або акредитива. Якщо клієнт не сплатить постачання своєчасно, то це зробить гарант – банк, який оформив акредитив.
За умовою договору купівлі-продажу продавець може відвантажувати товари тільки після оплати авансу. У цьому випадку покупець може вимагати додаткову гарантію, що товар буде доставлений в строк, в повному обсязі і в належній якості. У такій схемі резервний акредитив використовується в якості забезпечення зобов’язань постачальника.

В обох випадках бенефіціар передає ризик невідповідності поставки умовами контракту фінансовому посереднику. Банк оформляє акредитив, який служить захистом інтересів бенефіціара.

Законодавче регулювання

У РФ всі питання, пов’язані з використанням звичайного акредитиву, регулюються гол. 46 ЦК. У російському законодавстві ніяк не коментується застосування резервного акредитива, але і заборони на його використання також немає. На міжнародному рівні діє «Конвенція про незалежні гарантії та резервні акредитиви», Уніфіковані правила для документарних акредитивів ICC UCP 500 і ISP 98, опублікованими МТП. За правилами, наведеними в цих документах, вирішуються спірні питання.

Оформлення

При оформленні акредитива банк зажадає документи, представлені в уніфікованих правилах. Це дозволить забезпечити захист всім сторонам угоди. Акредитив є гарантією «про запас», яка активізується тільки при відсутності платежів від покупця.

Перелік документів включає:

Заяву на відкриття акредитива заповнюється за встановленою банком формою. Відмова клієнта від заповнення певних реквізитів може служити підставою для відмови в оформленні угоди.
Платник повинен знати назва країни призначення і банку бенефіціара.
Клієнтові потрібно буде підтвердити свою платоспроможність, інакше банк відмовить у оформленні угоди.
Кредитна установа приступає до розгляду документів після підписання договору на оплату послуг.

Оскільки в Росії використання акредитива документарно не прописано, то банки воліють мати справу з гарантією. Тільки в тому випадку, якщо Stand-By забезпечує солідний іноземний банк, то проблем з його застосуванням немає.

Особливості

Резервний акредитив, як і будь-який інший акредитивний документ, має такі особливості:

зобов’язання банку здійснити платіж у разі невиконання клієнтом умов поставки;
гарантування оплати постачальнику в повному обсязі;
покриття всього терміну дії контракту одним документом;
вказівка в умовах контракту можливості використання акредитива для проведення розрахунків;
необхідність складання заяви;
підпорядкування міжнародному законодавству UCP.

Акредитив VS банківська гарантія

Резервний акредитив США використовується у разі невиконання замовником умов контракту, в той час як звичайний акредитив передбачає оплату тільки після перевірки відвантажувальних документів.
Акредитив відноситься до додаткового забезпечення. Експортеру він гарантує одержання оплати за товари, а імпортеру – повернення авансового платежу при порушенні умов поставок. Резервний акредитив є універсальним у застосуванні, ніж звичайний.
Дія документа не регулюється національним законодавством, що робить його більш надійним в міжнародних розрахунках.

Резервний акредитив, походження якого пов’язане із законодавчими обмеженнями в США, відрізняється від звичайного акредитиву за характером зобов’язань. Зазвичай бенефіціар повинен надати документи, які підтверджують відвантаження товару згідно з умовами постачання. Лише після детальної перевірки всіх документів гарант перераховує оплату бенефіціару. У випадку з резервним акредитивом підставою для оплати рахунків є документ, що підтверджує невиконання зобов’язань перед бенефіціаром.

Схема роботи

Можливість використання акредитива потрібно прописати в контракті. Оформляє документ банк-емітент (банк імпортера) на користь бенефіціара (експортера). Якщо постачальник самостійно оформить документ, то він візьме на себе функції наказодавця, а бенефіціаром стане платник.

Якщо сторони своєчасно та в повному обсязі виконали умови контракту, то необхідність використання акредитива пропадає. У разі порушення одним із партнерів умов угоди вирішити конфліктні питання допомагає акредитив.

Якщо платник не оплатив товари, то продавець надає в банк заяву про ненадходження платежів разом з копіями документів про відвантаження. Банк-емітент здійснює платіж без погодження з платником. Потім контрагент повинен відшкодувати банку реалізований платіж. В цьому і полягає суть безумовного платежу. Найчастіше документ використовується в міжнародних поставках, але його можна застосовувати в будь-яких угодах купівлі-продажу.

Документ працює за такою схемою:

Російський імпортер уклав контракт з експортером.
У договорі прописана оплата поставок за рахунками.
Імпортер отримує від постачальника вимоги до SWIFT резервного акредитива та укладає договір зі своїм банком.
Емітент надсилає акредитив в авизирующий банк через SWIFT і отримує підтвердження оплати.
Перша поставка здійснюється після підписання резервного акредитива.
У разі порушення строків оплати платіж здійснюється за письмовою вимогою бенефіціара, який той передає емітенту через авізуючий банк.

У міжнародній практиці також іноді використовується резервний акредитив підтверджений. Це означає, що до відповідальності за виконання зобов’язань банком-емітентом додається відповідальність ще однієї кредитної установи. Тобто в угоді беруть участь емітент, авизирующий і підтверджує банки. Потреба в такому документі виникає, якщо у замовника є сумніви в платоспроможності банку-емітента.

Погашення акредитива

За статистикою, погашення резервного акредитива здійснюється набагато рідше, ніж звичайного. Його частіше застосовують у фінансових, а не у товарних угодах. На практиці зустрічалися випадки, коли акредитив оформлявся між банками.

Оплата по документу здійснюється з надання в банк вимоги здійснити платіж. Списання коштів на користь бенефіціара здійснюється без доказів невиконання замовником умов поставки. Цей пункт чітко прописується в документі.

З цього випливає основний ризик, з яким стикаються банки – пред’явлення необґрунтованих претензій на адресу замовника. Тому при роботі з даними інструментами повинна бути налагоджена технологія, що дозволяє обґрунтовано зменшувати суму претензії. Така схема вже працює в угодах з звичайними акредитивами. Випадки необґрунтованого списання коштів за такими угодами зафіксовані не були.