Що таке резервний акредитив?
Схема роботи
Можливість використання акредитива потрібно прописати в контракті. Оформляє документ банк-емітент (банк імпортера) на користь бенефіціара (експортера). Якщо постачальник самостійно оформить документ, то він візьме на себе функції наказодавця, а бенефіціаром стане платник.
Якщо сторони своєчасно та в повному обсязі виконали умови контракту, то необхідність використання акредитива пропадає. У разі порушення одним із партнерів умов угоди вирішити конфліктні питання допомагає акредитив.
Якщо платник не оплатив товари, то продавець надає в банк заяву про ненадходження платежів разом з копіями документів про відвантаження. Банк-емітент здійснює платіж без погодження з платником. Потім контрагент повинен відшкодувати банку реалізований платіж. В цьому і полягає суть безумовного платежу. Найчастіше документ використовується в міжнародних поставках, але його можна застосовувати в будь-яких угодах купівлі-продажу.
Документ працює за такою схемою:
- Російський імпортер уклав контракт з експортером.
- У договорі прописана оплата поставок за рахунками.
- Імпортер отримує від постачальника вимоги до SWIFT резервного акредитива та укладає договір зі своїм банком.
- Емітент надсилає акредитив в авизирующий банк через SWIFT і отримує підтвердження оплати.
- Перша поставка здійснюється після підписання резервного акредитива.
- У разі порушення строків оплати платіж здійснюється за письмовою вимогою бенефіціара, який той передає емітенту через авізуючий банк.
У міжнародній практиці також іноді використовується резервний акредитив підтверджений. Це означає, що до відповідальності за виконання зобов’язань банком-емітентом додається відповідальність ще однієї кредитної установи. Тобто в угоді беруть участь емітент, авизирующий і підтверджує банки. Потреба в такому документі виникає, якщо у замовника є сумніви в платоспроможності банку-емітента.
