Що таке побої в сімї і чому їх хочуть декриміналізувати

0

Закон про декриміналізацію побоїв у сім’ї був прийнятий ще на початку 2017 року. Однак суперечки про нього не вщухають досі. Чому закон породив стільки суперечок і скандалів? У чому його протиріччя? Постараємося розібратися в нашій статті.

Що являють собою побої?

В юриспруденції побоями називають вид насильства, результатом якого не є істотної шкоди здоров’ю людини. Види побоїв закріплюються в наказі Моз. Сюди відносяться невеликі садна, гематоми, удари, синці та інші легкі ушкодження м’яких тканин. При цьому людина не повинен отримати короткочасного розладу здоров’я, яке могло б привести до втрати непрацездатності. Адже в цьому випадку мова піде про заподіяння легкого шкоди здоров’ю – явище більш серйозне, ніж побої.

Не слід плутати побої з катуваннями. У Кримінальному кодексі це зовсім різні категорії. Якщо побої являють собою легкий та нетривалий вид насильства, катування – це систематичні дії, небезпечні для життя або здоров’я людини.

Побої в сім’ї

У прийнятому законі не існує поняття сім’ї. Мова йде про близьких осіб, під якими маються на увазі подружжя, батьки, діти, онуки, брати або сестри, а також дідуся чи бабусі. При цьому тести, свекри або свекрухи, свати, невістки та інші родичі близькими людьми не вважаються. Чому це так важливо? Російське законодавство розмежовує сімейні побої і побої, нанесені не близькій людині. В останньому випадку буде порушено справу про хуліганство. Сімейне ж насильство виділяється в окрему правову групу.

Отже, що буде вважатися побоями в сім’ї? Припустимо, чоловік завдав своїй дружині один удар по обличчю. На місці удару виник синяк – явище, яке можна віднести до категорії “побої”. Однак дружина зможе засудити свого чоловіка тільки за статтями “хуліганство” або “образа”. Якщо ж чоловік наніс жінці кілька ударів, але так, що потерпіла не отримала ніякої шкоди здоров’ю, то це якраз буде вважатися побоями.

Причина декриміналізації сімейних побоїв

Для початку варто розібратися з тим, що являє собою процедура декриміналізації. У російській правовій системі існує поняття диспозиції і санкції. Під диспозицією розуміється конкретне дію, а під санкцією – покарання за нього. Санкції бувають декількох видів. Найпоширеніші форми – кримінальні та адміністративні. Кримінальні санкції вважаються кримінальними. До недавнього часу вони застосовувалися щодо осіб, чия вина полягала в нанесенні побоїв. Однак законодавці вирішили вивести побої в сім’ї зі сфери карного права. Відбулася декриміналізація.

У чому причина рішення законодавців? Влітку 2016 року був прийнятий закон, що пом’якшує покарання за вчинені вперше побої. Однак норми цього закону не стосувалися близьких осіб: за побої в сім’ї все ще можна було потрапити за ґрати. Така ситуація не сподобалася сенаторові Олені Мизулиной. Вона розробила проект, який отримав у народі назву “закон про капцях”. Мізуліна пропонувала декриміналізувати сімейне насильство. Вона посилалася на випадки, коли батьки піддавалися кримінальному покаранню за рукоприкладство стосовно своїх дітей.

Проблема сімейного насильства

Прийнятий у січні 2017 року Закон про побої в сім’ї відразу ж викликав масу суперечок. Прихильники ініціативи виступали за невтручання держави у справи сім’ї, противники вказували на можливий негативний ефект закону. При цьому ніхто не заперечував проблему збільшення насильства в російських сім’ях.

За даними МВС, за 2013 рік від насильства з боку близьких людей постраждало близько 40 тис. осіб. Три чверті постраждалих – жінки. Реальні ж цифри куди більше. Правозахисники стверджують, що більшість жертв сімейного насильства просто не заявляють про подію в поліцію. Постраждалі бояться скаржитися, або не бачать в цьому ніякого сенсу. Чимала частина жінок і зовсім вважають, що побої від чоловіка – це нормально.

Чи вплине на наведену статистику скасування кримінального покарання за побиття в сім’ї? На цей рахунок існують різні думки.

Вплив закону на зростання сімейного насильства

Зняття кримінальної відповідальності за побої в сім’ї негативно позначиться на ситуації з побутовим насильством. У цьому переконана переважна частина експертів. Справа в тому, що більшість російських чоловіків упевнені в пріоритетності патріархального ладу. Вони оцінюють себе як “господарів”, а тому не гребують застосовувати фізичну силу щодо домочадців. Прийнятий закон ніяк не бореться з поведінкою агресорів.

Домашнє насильство – це не злочин. Така теза дає нове життя безлічі старих стереотипів. “Б’є – значить любить”, “сама винна”, “добро з кулаками” – всі ці доводи лише зміцніють в маргінальних прошарках суспільства. Але справедливості заради варто відзначити, що закон не повністю розв’язує руки ґвалтівникам і агресорам. Нові правові норми формують двоступеневу систему відповідальності – трохи більш складну, ніж існувала раніше.

Нова система відповідальності за сімейні побої

За насильницькі дії в сім’ї тепер можна відбутися лише адміністративним штрафом. Однак подібна міра покарання застосовується лише на перший раз. Якщо агресор не зупиняється і продовжує вести себе некоректно, держава накладає на нього кримінальну відповідальність. Таким чином, закон не повністю декриміналізовує сімейне насильство, а лише відстрочив кримінальне покарання. Необхідно це, за словами законодавців, в профілактичних цілях.

Більшість експертів сумніваються в ефективності розробленої системи відповідальності. Декриміналізація не оздоровить, а лише погіршить ситуацію з побоями в сім’ях. Скасування кримінального покарання за початкове порушення закону призведе до внутрішньородинним розбратів, що загрожує продовженням насильства. З винуватця буде стягнуто штраф у розмірі від п’яти до 30 тис. рублів. Гроші, таким чином, будуть вилучені з сімейного бюджету. Дана ситуація прямо доводить, що ухвалений закон сприятиме зростанню насильства. Раніше жертви могли написати на агресора заяву, після чого останній вирушав у в’язницю. Тепер же така можливість відсутня. Жертвам залишається або терпіти насильство, або вирішувати ситуацію самостійно.

Як бути далі?

Будь-які сімейні відносини залишаються дуже тонкою, закритою від зовнішнього світу субстанцією. Більшість подружжя не можуть розійтися відразу ж після появи розбіжностей. Їх скріплюють діти, спільне майно, матеріальна і психологічна залежність. Те ж стосується відносин між батьками і дітьми. Малолітні діти часто не мають можливості розповісти про насильство з боку своїх представників. У випадках же з літніми батьками все ще складніше. Старим буває дуже непросто поскаржитися на своїх дітей – нехай навіть агресивних, злих і неадекватних.

Керівник правозахисної організації “Насильству немає” вважає, що країні потрібен новий, якісний закон проти побоїв у сім’ї. Статті цього закону повинні передбачати всі можливі випадки домашнього насильства. Необхідно розмежовувати побої в сімейному середовищі з “ляпанцями”, про яких говорила Олена Мізуліна. Для буйних домочадців повинні бути створені спеціальні кризові центри. Жертви насильства повинні отримувати своєчасну психологічну допомогу.

Думка росіян про закон

ВЦИОМ навів дані, згідно з якими 79% росіян засуджують сімейне насильство. Однак пом’якшення покарання за побої в сім’ї вважають нормальним явищем 59% російських громадян. Більша частина опитаних вважає, що ухвалений закон сприятиме зниженню числа сімейних побоїв.

Чому ж росіяни настільки тепло відгукуються про прийнятому законі? Вся справа в підтримці влади і негативне ставлення до ювенальної юстиції. Більшість громадян переконані, що батьки не повинні бути покарані за легкі побої, завдані дітям. При цьому росіяни закривають очі на іншу, більш похмурий бік закону. Прийнята ініціатива надає домашнім агресорам впевненості у своїх діях. До того ж, скандал навколо закону посприяв зростанню його популярності. Малоосвічені громадяни, почувши про декриміналізацію сімейних побоїв, не вважатимуть за потрібне повністю ознайомитися із змістом документа. Вони можуть подумати, що будь-які їхні дії щодо домочадців і справді можуть залишитися безкарними.

Переваги та недоліки закону

Необхідно зробити невеликий підсумок, зібравши разом всі плюси та мінуси закону. З переваг проекту слід виділити дійсно корисну систему відповідальності. Сімейним бунтарів може бути надано другий шанс. Деякі ґвалтівники усвідомлюють згубність своїх дій і виправляться.

Недоліків у закону набагато більше. Це віддалена можливість законно позбутися від ґвалтівника в сім’ї, утримання ряду не поєднуваних норм (про “шльопанцях” і серйозному насильство), вплив на статистику скоєних проступків і багато іншого. Для країни потрібен більш серйозний і докладний закон, який передбачав би всі випадки сімейного насильства.

Comments are closed.