Що таке оціночне судження?

Науковий досвід

Щоб розібратися в цьому питанні, потрібно визначити, що таке науковий досвід і де його взяти. Тут все просто, зазвичай це будь-які події, концепції, теорії, схеми, які викладаються компетентними людьми впорядковано і конкретно. Кількість знань у світі божевільне, але науковими визнаються лише ті, які отримали своє схвалення науковим співтовариство і були опубліковані в спеціальних виданнях. Теоретичні судження не можна плутати із звичайними фактами. Адже явище – це конкретна подія, а теорія – схема дій. Кожна людина дає певних явищ і предметів самостійну оцінку, і вона вважається такою, навіть якщо це судження нав’язане йому навколишнім світом.

Види оціночного думки

Психологія характеризує оціночні судження наступним чином. Вони бувають: правильні/неправильні, адекватні/неадекватні, оптимальні/неоптимальні. Кожні свої фактичні судження і оціночні судження людина характеризує згідно з цими трьома позиціями. Навіть незважаючи на те, що людина може помилятися, він завжди вважає свою думку правильним, адекватним і оптимальним. Кожна з цих характеристик має свої властивості. Наприклад, людина може скласти свою думку про правильність судження іншої людини, якщо порівняє його з закономірностями розвитку подій. Що стосується адекватності, те ми порівнює судження з дійсністю, вже наявними фактами. Оптимальність думки визначається вигодою думки того, хто цю думку висловлює. Наприклад, якщо людина вирішила збрехати, що таку думку можна буде назвати оптимальним, якщо завдяки своїй брехні людина досягне поставленої мети. Приклади оціночного судження неадекватного і не оптимального можуть бути такими: з людиною сталося щось неприємне, але він подивився на ситуацію з оптимізмом і знайшов позитивні моменти. У майбутньому таке судження допомогло йому досягти нових цілей і змінити своє життя на краще. Шляхом оцінки навколишньої дійсності людина може керувати і контролювати самого себе, тим самим формуючи власну реальність. Якщо говорити про найбільш важливої місії оціночного судження, то це не боротьба за правду, а виправдання власних роздумів, слів, вчинків.