Що таке обмеження свободи? Обмеження волі як вид кримінального покарання
Поняття запобіжних заходів
В якості змісту покарання виступає особлива форма примусу – кара. У зв’язку з цим, під його реалізацією слід розуміти порядок, регульований нормами УІП по застосуванню заходів державного примусу. Він виражається у вигляді обмеження прав і свобод громадян, які вчинили порушення. Для позначення реалізації тих чи інших заходів примусу, в ДВК застосовується також термін “відбування”. Всі використовувані визначення виражають єдиний процес виробництва примусового впливу на засудженого. При цьому звернені ці терміни до різних учасників і суб’єктів правовідносин, регульованих КПК.
Що таке “обмеження свободи”?
Розкриває дане поняття ст. 53 у частині 1 КПК. Обмеження волі – це утримання засудженого, який досяг 18-річного віку до моменту винесення вироку, у спеціальній установі. У якості останнього виступає виправний центр. Обмеження волі – це не ізоляція від суспільства. Засуджений перебуває під наглядом.
Застосування заходів
Говорячи про те, що означає обмеження волі, необхідно зупинитися на установленому порядку призначення запобіжного заходу. Зокрема:
- Для засуджених за вчинення умисного злочину та не мають раніше судимості – від 1 до 3-х років.
- Обмеження свободи засуджених за правопорушення, які стали результатом необережних дій, становить від 1 до 5 років.
У разі якщо розглянута міра примусу замінює обов’язкові або виправні роботи, засуджений відбуває термін не менше 1 року. Обмеження волі не призначається інвалідам 1, 2 гр., жінкам, які мають утриманців до 8 років, вагітним і досягли 55-ти років. У цю ж категорію відносять чоловіків у віці від 60 років. У цих випадках застосування заходів впливу буде розцінюватися як незаконне обмеження свободи. До зазначеної категорії також відносять солдатів, які проходять службу за призовом. Обмеження волі як вид кримінального покарання може застосовуватися в порядку заміни невідбутої частини строку або виступати в якості більш м’якого методу впливу.
