Самоврядування – це інститут державного права. Особливості і повноваження

Самоврядування – це специфічний тип адміністрування. Він відрізняється тим, що об’єкт і суб’єкт відносин збігаються. Іншими словами, люди самостійно керують власними справами. Розглянемо цей інститут докладніше.

Влада місцевого самоврядування

Вона обирається населенням на території муніципального освіти. Якщо розглядати громадян в політико-соціологічному аспекті, то вони виступають як спільнота. Його наявність виступає як показник певної структури всередині соціуму. Цінність цього співтовариства виражається в благотворному впливі на муніципальний адміністративний апарат. Разом з цим на інститут надає істотний вплив державне самоврядування. Спільнота громадян бере участь у відносинах з адміністрацією МО, регіону і федерального центру на підставі положень законодавства.

Визначення

Самоврядування – це організація та здійснення діяльності громадян, що забезпечує рішення населенням питань територіального значення, у тому числі пов’язаних з використанням муніципальної власності, у відповідності з інтересами жителів даного МО. Дане визначення характеризує інститут у вузькому сенсі. При загальному розгляді питання передбачається, що органи місцевого самоврядування наділяються можливостями та реальною здатністю регламентувати значну частину публічних відносин у рамках закону, під свою відповідальність і у відповідності з інтересами громадян.

Теоретичний аспект

Самоврядування – це один із способів вираження волі народу. Ця форма є децентралізованою і передбачає певну автономність, самостійність. Теоретичні основи інституту були сформовані на початку 19 століття Алексісом Токвілем, Лоренцом Штейном, Рудольфом Гнейтсом, Паулем Лабандом і рядом інших діячів. У РФ самоврядування – це публічна система, не асоціюється з громадянським суспільством.

Основи організації і діяльності

В законодавстві передбачені умови, згідно з якими визначається природа розглянутого інституту, його положення й значення в системі. Виділяють наступні принципи самоврядування:

Самостійність. Це умова закріплюється в Конституції. Самостійність поширюється на всі сфери впливу інституту: фінансову, економічну, юридичну, організаційну.

Держгарантії і підтримка.

Незалежність одного МО від іншого в межах своєї компетенції.

Обов’язковість наявності законодавчого органу або здійснення його функцій зборами громадян.

Пріоритетність представницьких інститутів.

Гласність діяльності, спрямованої на реалізацію самоврядування.

Субсидіарність, взаємодія та співпраця з регіональними і федеральними інститутами в питаннях забезпечення життєдіяльності громадян.

Що таке повноваження місцевого самоврядування?

Вони являють собою певні можливості та обов’язки, встановлені у федеральному, регіональному і муніципальному законодавствах. Повноваження місцевого самоврядування стосуються реалізації функцій і завдань, поставлених перед ним, вирішення питань територіального значення. Вони можуть здійснюватися двома способами. Населення може виражати свою волю прямо і безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Робота в бюджетній сфері

Виділяється кілька груп повноважень місцевого самоврядування залежно від тієї або іншої галузі діяльності. Так, у бюджетній сфері територіальні структури:

Складають, затверджують і реалізують бюджет.

Формують фонди кредитування заходів і цільових програм, спрямованих на вирішення питань територіального характеру.

Створюють позабюджетні резерви, визначають їх статус і напрями витрачання коштів.

Встановлюють територіальні збори та податки.

Майнові питання

У сфері управління власністю місцеві органи:

Встановлюють умови створення, придбання, перетворення об’єктів.

Затверджують відповідно до законодавства порядок, згідно з яким здійснюється призначення на посаду та зняття з неї начальників муніципальних організацій, установ і підприємств.

Визначають перелік об’єктів комунального майна, на придбання, формування і перетворення яких необхідна згода місцевого органу самоврядування.

Встановлюють переваги і пільги, у податковій сфері у тому числі, для стимулювання роботи підприємців.

Формують умови для розміщення підприємств, не перебувають у власності муніципалітету, на території, підвідомчій місцевої влади.

Земельні відносини

У цій сфері місцеві органи:

Визначають порядок вилучення і надання ділянок відповідно до законодавства.

Встановлюють правила використання природних ресурсів.

Приймають рішення про припинення будівельних робіт у разі виявлення порушень санітарних, екологічних норм.

Забороняють заходи, які можуть надати несприятливий вплив на природне середовище, згідно з висновком Санепіднагляду.

ЖКГ, побутове, торговельне обслуговування

В зазначених сферах місцеве самоврядування:

Затверджує правила та плани забудови території.

Визначають порядок продажу та передачі житла у власність підприємств і громадян, здачі його в оренду.

Видає дозвіл на забудову, зупиняє будівництво, яке здійснюється з порушеннями затверджених проектів і правил.

Залучає на договірній основі організації і підприємства до участі у збільшенні промислових потужностей.

Транспортна сфера

Місцева влада:

Керує організаціями та підприємствами, що здійснюють перевезення, що знаходяться у власності муніципалітету.

Контролює роботу інших транспортних установ, що надають послуги населенню.

Визначає і затверджує графіки і маршрути руху.

Привертає до транспортного обслуговування на договірних засадах підприємства, що розташовані на підвідомчій території.

Забезпечує ведення обліку автомобілів і інших ТЗ.

Організує та контролює роботу з пасажирами на вокзалах, аеропортах, на пристанях.

Забезпечує діяльність підприємств зв’язку, розвиток телебачення і радіо.

Додатково

Місцева влада вживає різні заходи щодо поліпшення соціально-побутових, матеріальних, житлових умов осіб, які потребують допомоги на дому, інвалідів, престарілих громадян, сімей, які втратили годувальника. За рахунок коштів бюджету можуть встановлюватися пільги на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування, з оплати комунальних та транспортних послуг тощо