Самоврядування – це інститут державного права. Особливості і повноваження

Віктор Кузьмін
1 minute

Теоретичний аспект

Самоврядування – це один із способів вираження волі народу. Ця форма є децентралізованою і передбачає певну автономність, самостійність. Теоретичні основи інституту були сформовані на початку 19 століття Алексісом Токвілем, Лоренцом Штейном, Рудольфом Гнейтсом, Паулем Лабандом і рядом інших діячів. У РФ самоврядування – це публічна система, не асоціюється з громадянським суспільством.

Основи організації і діяльності

В законодавстві передбачені умови, згідно з якими визначається природа розглянутого інституту, його положення й значення в системі. Виділяють наступні принципи самоврядування:

  • Самостійність. Це умова закріплюється в Конституції. Самостійність поширюється на всі сфери впливу інституту: фінансову, економічну, юридичну, організаційну.
  • Держгарантії і підтримка.
  • Незалежність одного МО від іншого в межах своєї компетенції.
  • Обов’язковість наявності законодавчого органу або здійснення його функцій зборами громадян.
  • Пріоритетність представницьких інститутів.
  • Гласність діяльності, спрямованої на реалізацію самоврядування.
  • Субсидіарність, взаємодія та співпраця з регіональними і федеральними інститутами в питаннях забезпечення життєдіяльності громадян.
    • 1 2 3 4 5