Роздрібна торговельна надбавка. Рівень торговельної надбавки

Торговельні організації щодня здійснюють велику кількість господарських операцій, які пов’язані з обігом товарів. Продавець отримує дохід завдяки торгової надбавки на товари, реалізовані їм. Щоб торговельна діяльність була по-справжньому прибутковою, необхідно, щоб націнка покривала всі витрати, які пов’язані з продажем товарів.

Загальне поняття

Торгова націнка являє собою надбавку до закупівельної товарною вартістю з метою отримання доходу від його продажу. Чи включається ПДВ у торговельну надбавку? Всі податки, якими обкладаються товари, що входять і в націнку. Вибиратися вона повинна таким чином, щоб повною мірою компенсувати зроблені продавцем витрати, а також включати прибуток, отриманий після реалізації свого товару. Тобто вартість продажу того чи іншого товару дорівнює закупівельної вартості, доданої до неї торговою націнкою. Даний показник як раз-таки є доходом продавця. Якщо ж продається їм товар підпадає під ПДВ, то його також необхідно враховувати при встановленні націнки.

Особливості розрахунку

Щоб зафіксувати документально рівень торгової надбавки, що застосовується реєстр роздрібних цін. Цей документ відрізняється вільною формою, проте до змісту його є деякі вимоги. У реєстрі повинні в обов’язковому порядку фігурувати такі відомості, як:

  • найменування організації;
  • назви товарів даної організації;
  • закупівельна ціна товарів (ПДВ не враховується);
  • надбавка до їх ціною;
  • величина ПДВ;
  • вартість товару в роздріб.

Можна змінювати розмір торговельної надбавки залежно від впливу різних факторів, наприклад, його переоцінки або списання. Для того, щоб бізнес відрізнявся ефективністю, необхідно встановлювати ціну на товар таким чином, щоб у продавця була можливість отримання прибутку, а також покриття всіх витрат, які супроводжували продажу. Але в той же час завищена вартість товару стане причиною відсутності попиту на нього, а це може призвести до збитків.

Для того, щоб продавати товар найбільш ефективно, необхідно вміти грамотно підходити до встановлення цін на нього та враховувати при цьому ряд особливостей, представлених нижче.

Закупівельна вартість товару

Сюди також входять супутні витрати. Необхідно визначити всі витрати, понесені продавцем, для продажу товару. Переважно до них відносяться транспортні послуги. При самостійному виробництві продавцем товару потрібно брати до уваги вартість тих матеріалів, які потрібні для його виготовлення. Витрати, понесені продавцем, слід додати у товарну націнку і додати до закупівельної вартості того чи іншого товару. Також даний показник має входити прибуток, отриманий продавцем після реалізації свого продукту. Загальна сума націнки визначається наприкінці місяця. Вона розраховується виходячи з середньої торгівельної надбавки.

Мінімальна передбачувана вартість товару

Найнижча вартість, за якою може стати можливим продаж товару при відсутності збитків для продавця, має назву граничної вартості. Даний тип вартості повинен включати в себе супутні витрати, щоб уникнути збитковою продажу товару навіть у тому випадку, якщо продавцем буде зроблена знижка. Часто продавці, намагаючись наздогнати конкурентів, так сильно знижують ціну, що реалізують товар у збиток самим собі. Однак збитковий бізнес не зможе довго існувати, і рано чи пізно доведеться повертати ціни на колишній рівень. Переважно в цій ситуації продавець втратить більшість своїх покупців, залучених низькою вартістю товару. Таким чином, кожному реалізатору необхідно встановити порогову вартість і не опускати нижче її ціну, оскільки продаж в такому разі стане неприбуткової. Метод розрахунку валового доходу по всьому товарообігу продавця використовується, коли до товарів застосовується той же відсоток торгової надбавки.

Галузь продажу

Слід враховувати ціну ідентичних товарів, що продаються у конкурентів, актуальність продуктів і вартість, за яку люди готові його купити. Дані показники можуть мати суттєві відмінності у різних галузях і видах товарів. Крім цього, є групи товарів, які є актуальними виключно в певну пору року або перед якимись святами. Продаючи такі продукти “в сезон” можна в кілька разів збільшити на них торгову націнку.

Еластичність попиту

Даний показник відображає те, яким чином залежить попит на товар від збільшення або зниження його вартості. Так, наприклад, якщо при наданні на нього знижки попит раптово збільшується, отже, його можна вважати еластичним. При нееластичному товар не вийде заробити з допомогою надання на нього знижки. При наявності в асортименті продавця товарів з еластичним, так і з нееластичним попитом, необхідно враховувати це, надаючи знижку на певний продукт.

Вплив на величину попиту додаткових послуг

Найчастіше при продажу товару продавець пропонує ще й додаткові послуги, які можуть вплинути на розмір попиту, а продавець при цьому не зазнає яких-небудь витрат. Такими додатковими послугами є, наприклад, кредит, надання можливості виплат у розстрочку, безкоштовна установка при продажу тієї чи іншої запчастини і т. п. Завдяки наданню таких послуг можна залучити покупців, а також підвищити торговельну надбавку.

Вартість товару, зручна для покупця

Це така вартість, яку людина готова заплатити за певний товар в конкретній торговельній точці. Даний показник визначається різними факторами, наприклад, цільовою аудиторією, розташуванням магазину, різновидом товару, що продається, числом конкурентів і т. п. На основі даних показників повинна бути встановлена середня вартість товару. Також можна виділити у своїй торговельній точці кілька категорій продуктів з такою ціною, яка відрізняється від середньої в меншу або більшу сторону на чверть. Значну різницю у вартості можна робити тільки у великих торгових точках, які здатні витримати сильну конкуренцію.

Особливості конкуренції

Щоб побудувати успішний бізнес, потрібно обов’язково вивчити ціни і пропозиції своїх конкурентів. Існує залежність ціни на товар від числа конкурентів. Так, якщо в торговій точці пропонується такий товар, який непросто відшукати в найближчих магазинах, то він може мати більш високу товарну націнку, ніж товари, що зустрічаються у продажу найчастіше. При цьому необхідно враховувати ще й актуальність свого товару.

Яким чином формується націнка?

У організацій є право на самостійне формування роздрібної торговельної надбавки на товари. Вони можуть при цьому користуватися Методичними рекомендаціями щодо формування і застосування вільних цін і тарифів на продукцію, товари і послуги, які були затверджені листом Мінекономіки від 6.12.1995 року. В даному документі сказано, що визначення торговельної надбавки проводиться у відповідності з ринковою кон’юнктурою, споживчими характеристиками товарів та їх якістю. Вона повинна покривати суми податків, витрати обігу, а також включати дохід компанії. Витратами обігу організації є витрати на оплату праці, на транспорт, відрахування коштів на соціальні потреби (страхові внески від профзахворювань і виробничих нещасних випадків, ЄСП), орендні і рекламні витрати, амортизаційні відрахування і т. д.

У чинному законодавстві присутні граничні торговельні надбавки для деякого числа товарних різновидів. Регулювання цін державою здійснюється при продажу наступних товарів:

  • лікарських засобів;
  • продуктів дитячого харчування;
  • медичної продукції;
  • продукції, виробленої на підприємствах громадського харчування при училищах, школах, вищих і середніх навчальних закладах;
  • товари, продавані в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них.

Допустиму величину рівня торговельної надбавки на перераховані вище товари визначають місцеві структури виконавчої влади. Ціни на медичні вироби та ліки формуються виходячи з постанови Уряду РФ «ПРО державну підтримку розвитку медичної промисловості та поліпшення забезпечення населення та закладів охорони здоров’я лікарськими засобами і виробами медичного призначення».

Є також список послуг і товарів народного споживання, продукції технічного і виробничого призначення, на які ціни і тарифи регулюються державою. На внутрішньому ринку нашої країни цим займаються Уряд і федеральні структури виконавчої влади. В даний перелік, наприклад, входять алкогольна продукція з міцністю понад двадцяти восьми відсотків, протезно-ортопедичні вироби та ін

Як ведеться податковий облік?

Щоб сформувати податкову і бухгалтерську звітність, потрібно облік кожного реалізованого товару, а також вартість його без торговельної надбавки. Для цього існує три основних способи:

  • Застосування штрих-кодів. Даний спосіб є дуже зручним, тому що завдяки йому можна з легкістю вести облік своїх продажів. Негативним моментом стає висока вартість обладнання, а також те, що неправильне занесення в базу штрих-коду може стати причиною пересорта або зробити так, що присутні товари в базі за фактом буду відсутнім. Щоб уникнути подібних ситуацій, потрібно періодично здійснювати інвентаризацію.
  • Облік продажів. В такому випадку продавцю необхідно враховувати будь-яким зручним способом кожен реалізований продукт. Це може бути відмітка у спеціальному журналі, вилучення товарів із створеного заздалегідь списку, копіювання товарного чека і т. п. Такий спосіб зручний тільки для таких торгових точок, де кількість покупців невелика. Також покупці не повинні одночасно набувати багато маленьких продуктів. В іншому випадку продавцю дуже важко вести облік, зростає ризик помилок. Щоб їх виявити, потрібно проводити інвентаризацію, як і в попередньому випадку.
  • Інвентаризація. Число реалізованих товарів обчислюється, як залишок товарів початку періоду плюс прихід товарів і мінус залишок товарів наприкінці періоду. У підсумку виходить стільки товарів, які були продані в проміжку між двома инвентаризациями. Дана формула може застосовуватися при обчисленні суми виручки за певний період.
  • При виявленні під час інвентаризації розбіжності можна говорити про те, що де-то була помилка, і її треба знайти і виправити.

    Інвентаризації проводяться стільки разів, скільки цього вимагають величина торгової точки і її оборот. Бажано робити її хоча б один раз в місяць.

    Будь-яка торгова точка вимагає ведення обліку її продажу, незалежно від асортименту і розміру. Суворий облік реалізованих товарів дасть можливість складання податкової і бухгалтерської звітності, статистичних даних про продажі, які допоможуть зрозуміти, які з них потрібно підвищити товарну націнку або, навпаки, виключити з асортименту ті товари, які не користуються попитом.

    Грамотний рівень торговельної надбавки дозволить збільшити обсяги продажів, а також отримати прибуток.