Реституція в римському праві – це… Особливості, проблеми та наслідки
«Молодо – зелено» у розумінні римських юристів
Однак перш ніж винести своє рішення, члени суду повинні були аргументовано довести неправомірність укладеної угоди. Як і в законодавствах всіх сучасних держав, постановка проблеми реституції Римського права формулювалася згідно з цілого ряду юридичних норм. Насамперед це стосувалося вікового цензу учасників угоди.
Так, згідно з законами, що діяли на території Великої Римської імперії, повнолітніми вважалися громадяни, які досягли 14 років. Однак аж до 25-річного віку їх дієздатність була частково обмежена, і майнове становище контролювалося батьками (якщо, зрозуміло, вони були живі). З цього правила були винятки, і закон іноді надавав юнакам самостійність, дозволяючи укладати угоди. Але у випадку подальшої судової тяганини недосвідченість, властива їх юному віку, могла послужити причиною розірвання договору.
Ще кілька умов розірвання торговельних договорів
Були й інші нюанси і особливості. Реституція в Римському праві передбачала також визнання угоди недійсною у тому випадку, якщо одному з її учасників був нанесений явний збиток, який той не міг передбачити заздалегідь. Яскравий приклад із сучасного життя: людина купила з рук автомобіль, а через деякий час з’ясовується, що колишній власник взяв під нього кредит в банку. Зараз це тягне за собою серйозні проблеми (для покупця), а в Стародавньому Римі такі або подібні афери не проходили – угода расторгалась, і махінатор платив судові витрати.
Договір вважався недійсним, якщо позивачу вдавалося довести, що при його укладенні до нього застосовувалися погрози чи насильство. Тобто класичне «Братан, продай дачу, а то спалимо» там чи проходило, оскільки був відповідний закон, сформульований у Римському праві. Реституція це зло допомагала викорінювати, але, зрозуміло, лише в тих випадках, коли потерпілі мали доказами скоєного щодо їх злочини і мали мужність відстоювати свої права.
І нарешті, останнє: підставою для визнання незаконності угоди могли послужити мали місце при її укладенні шахрайство, обман або навмисне введення в оману. Припустимо, хтось примудрився продати не належить йому земельну ділянку, а через деякий час з’являється його справжній власник і пред’являє свої права. Як бути? Ось це як раз той випадок, коли завдяки закону про реституцію могла бути відновлена справедливість і покаране зло.
