Речовий доказ у кримінальному процесі

Висновок

Судова практика досить виразно вимагає розвитку доказової теорії, адекватного відображення сучасних реалій у законодавстві, приведення у відповідність з існуючою концепцією інформаційної самого поняття “речовий доказ”, а, цілком імовірно, і повної відмови від цього терміна в прийнятій на сьогодні інтерпретації. Відповідно до чинної редакції Закону, за змістом статті 81 КПК, розглянута категорія вважається об’єктивно-суб’єктивною. Об’єктивна сторона полягає в тому, що всі речові докази являють собою частину матеріального світу. Вони виникають та існують незалежно від свідомості того суб’єкта, що їх вивчає. Друга ж сторона полягає в тому, що вони відображають ознаки та властивості об’єктів у свідомості, що пізнає спеціаліста і подальше їх перетворення у форму, визначену законом.