Речовий доказ у кримінальному процесі

Порядок зберігання речових доказів

Комплекс правил, які встановлюються в законодавстві, що регулює реалізацію наступних завдань:

• Забезпечення збереження якостей і властивостей докази. У зв’язку з цим повинні бути створені необхідні умови, щоб об’єкти не втратили своїх характеристик.
• Забезпечення допустимості. В даному випадку мова йде про наявність даних, які вказують на дотримання необхідних умов зберігання. Це запобігає різного роду сумніви щодо цілісності та характеристик долучених об’єктів.
• Забезпечення умов, що виключають доступ до предметів сторонніх осіб. Це необхідно для запобігання можливої фальсифікації зацікавленими особами.
• Забезпечення майнового інтересу обвинуваченого, потерпілого та інших сторін розгляду в тому випадку, коли в якості доказів виступають речі, що належать кому-небудь з учасників, або визнаються цінності, гроші або інше майно, нажите злочинним шляхом. Досить часто вони йдуть в рахунок відшкодування матеріального збитку.

Згідно з чинним законодавством, правила, у відповідності з якими здійснюється зберігання речових доказів, визначені ст. 82 КПК, Постановою Уряду № 620 (від 20 серпня 2002 року), Інструкцією № 34/15 (від 18 жовтня 1989 року). Нормативними актами-підставами є також накази відомств і міністерств, які проводять попереднє слідство, оперативно-розшукову та іншу діяльність, та міжвідомчі накази.