Прямий збиток: поняття, оцінка та відшкодування

У житті часто можна зіткнутися із заподіянням матеріальної шкоди та шкоди або збитків. Майнова шкода необхідно правильно розрахувати і стягнути з винної особи в досудовому або судовому порядку.

Що таке матеріальний збиток і збитки

Щоб швидко і в повному обсязі стягнути з особи, яка заподіяла шкоду, його грошовий еквівалент, необхідно розмежовувати схожі поняття «збитки», «шкода» і «збитки». Для цього потрібно розглянути законодавчі формулювання цих понять:

• Поняття шкоди може включати як матеріальну, так і нематеріальну складову. Він виражається в порушенні прав і недоторканності особистості (нематеріальна шкода) і в спричиненні тілесних ушкоджень, що загрожують здоров’ю людини (матеріальний реальний збиток).
• Збитки – це вливання і вкладення матеріального характеру, які потерпілий змушений робити для відновлення його порушених прав або пошкодженого майна. З поняттям збитків пов’язують ще одне – «упущена вигода». Від реального збитку вона відрізняється тим, що включає у себе доходи і дивіденди, які потерпілий міг би отримати в тому випадку, якщо б йому або його майну не завдали шкоди.

Законодавче регулювання

Основним нормативним актом, щодо прямого збитку типу та інших його різновидів, є стаття 15 Цивільного кодексу РФ. Інші акти розшифровують складові частини цього поняття і його застосування на практиці.

До документів, що регулюють правила відшкодування шкоди, заподіяної діями винної особи, відносяться КоАП РФ, ТК РФ, КК РФ і т. д. В кожній сфері життя людини є свої нормативні акти. Крім того, окремо стоять документи, які визначають правила і порядок розрахунків розміру шкоди.

У тому ж випадку, якщо в певній ситуації виникають труднощі або конкретний випадок неможливо точно розглянути за допомогою актів, на допомогу приходить судова практика. Вона не є прямим джерелом права, але так чи інакше використовується суддями при розгляді питань про здійснення прямого збитку. Крім того, судова практика – основне джерело для визначення розмірів завданої моральної шкоди.

Прямий і непрямий збиток

Поділ поняття збитків на два види провадиться на підставі причин його виникнення. Якщо шкоду майну був заподіяно виключно і безпосередньо діями винної особи, цей збиток – прямий. Якщо його виникнення супроводжували інші супутні обставини – непрямий.

Законодавство не зобов’язує винна особа відшкодовувати потерпілому спричинені збитки. Правопорушник повинен відшкодувати прямий збиток, заподіяний його безпосередніми діями.

Посилатися на непрямі збитки постраждала сторона може тільки в тому випадку, коли заявляє вимоги відшкодування моральної шкоди. У цій ситуації суд може збільшити розмір присуджений відповідача моральної шкоди, виходячи з великих фінансових втрат позивача.

Заяву на відшкодування шкоди

Вимога потерпілого про відшкодування прямого збитку носить добровільний характер. Потерпіла сторона може заявити його, а може розібратися з ситуацією самостійно.

Заявити право на відшкодування потерпілий може як на досудовому, так і в судовому порядку. У тому випадку, якщо мова не йде про взаємини між двома громадянами, а про фінансових відносинах громадян-споживачів, комерційних організацій або індивідуальних підприємців, досудовий порядок розгляду спору обов’язковий.

Законодавство зобов’язує таких осіб подавати до суду претензію винній стороні з описом обставин справи, розрахунком шкоди і термінами його погашення. До речі, подаючи претензію необхідно отримати підтвердження, що вона отримана винною стороною. В іншому випадку претензія буде вважатись не поданою.

Як на досудовому, так і в судовому порядку постраждала сторона зобов’язана довести, що саме їй завдали шкоди у певному розмірі, або що вона має право на отримання компенсації за завдану майнову шкоду.

Складання позову

У тому випадку, якщо дозвіл спору вирішено провести в судовому порядку, необхідно правильно скласти позовну заяву.

В позові необхідно вказати такі відомості:

• назва судового органу;
• дані позивача з адресою місця прописки та проживання;
• дані відповідача з адресою місця реєстрації та фактичного місцезнаходження (якщо це юридична особа);
• докладний опис обставин справи з усіма датами;
• посилання на застосовувані нормативні акти;
• суть вимоги потерпілої сторони (стягнення матеріального або морального збитку і його розмір);
• додаток з описом вхідних у нього документів, складових доказову базу;
• дата і підпис;
• квитанція про оплату державного мита, без якої заяву не буде прийнято.

Як і у випадку з претензією, необхідно мати документальне підтвердження того, що документи, надіслані та отримані судом.

Оцінка збитку

Незалежно від способу вирішення матеріального спору про відшкодування прямої шкоди, розмір майнової шкоди необхідно буде оцінити і довести. Для цього застосовуються різні методики оцінки. Єдиної використовується тільки при розрахунку шкоди, заподіяної невиконанням зобов’язань або їх недобросовісним виконанням. Наявність різних методик ускладнює процес прийняття рішення, що стосується дійсного і об’єктивного визначення розміру. Наприклад, кожне експертне агентство має свої критерії оцінки автомобільного шкоди.

В цілому, розрахунок оцінки заподіяної майнової шкоди виконується в 3 етапи:

В ході процесу судом буде розглядатися не тільки наданий розрахунок, але і об’єктивність розрахунку, з урахуванням цін на ринку.

Збиток у трудових відносинах

Питання відшкодування прямої дійсної шкоди роботодавцю працівником (або навпаки) вимагає ретельного розгляду, оскільки такі спори досить часті. Більшість судів встають на бік працівників, але судді також перевіряють правильність оцінки заподіяної майнової шкоди і адекватність його розміру.

Особливість таких спорів полягає в тому, що заявити вимоги про відшкодування моральної шкоди роботодавець у цьому випадку не може. Це пов’язано з тим, що юридичній особі за визначенням неможливо заподіяти моральну шкоду.

Щодо повнолітніх працівників, які заподіяли роботодавцю дійсну майнову шкоду, при наявності потрібних доказів, часто приймається рішення про обов’язку відшкодувати шкоду. Щодо працівників до 18 років діє ряд умов для залучення їх до повної матеріальної відповідальності:

• Заподіяння майнової шкоди під дією алкоголю, токсичних чи наркотичних речовин.
• Заподіяння шкоди шляхом вчинення адміністративного характеру проступку або злочину.
• Умисне пошкодження майна або інші дії, за яких заподіяно шкоду.

При розгляді питань про суму відшкодування, судом враховуються обставини заподіяння шкоди, а також часткова або повна вина роботодавця в цьому. Розглядається і можливість нанесення шкоди за умови крайньої необхідності. Якщо ж працівник діяв професійно і не міг вплинути на виникнення збитків, роботодавцю відмовлять у позові.

Відшкодування шкоди на практиці

На практиці відшкодування заподіяної шкоди часто відбувається в досудовому порядку. У разі ДТП або інших подібних ситуацій сторони часто добровільно ремонтують пошкоджене майно. А при заподіянні шкоди здоров’ю більшість обмежується сплатою грошової суми без доведення справи до суду.

Спори між роботодавцями і працівниками часто теж найчастіше вирішуються шляхом складання угоди про виплату шкоди у формі розстрочки. Крім того, процес добровільного відшкодування в цьому випадку відбувається набагато простіше.

У тому ж разі, якщо вирішення питань про відшкодування шкоди відбувається через страхову компанію, часто справа доходить до суду через небажання останньої платити або заниженої оцінки збитку.

Оцінка та відшкодування заподіяної шкоди – процес складний. Тому при виникненні подібних ситуацій, потрібно підготувати необхідні документи і ретельно вивчити варіанти вирішення подібних питань.