Процесуальні витрати у кримінальному процесі: порядок стягнення та їх види

Витрати на представників

У другому пункті постанови акцентується увага на тому, що до процесуальних витрат слід відносити виправдані і необхідні витрати потерпілого на залучення представника, підтверджені документально. Між тим це положення поширюється не тільки вона потерпілого, але і на будь-інша заінтересована особа на будь-якому етапі виробництва.

Компенсація вартості цінностей

Проблема відшкодування витрат у разі псування або знищення речей викликає чимало питань на практиці. У пункті 3 постанови пояснюється наступне.

В склад процесуальних витрат не входять витрати на компенсацію збитку, що виник у зв’язку з незаконними діями/рішеннями прокуратури, органів дізнання/слідства, в порядку, закріпленому ч. 3, 5 статті 133 КПК. Наприклад, це можуть бути витрати на відшкодування шкоди, завданої при незаконному вилученні та стягнення цінностей в якості речових доказів.

Витрати на проведення експертиз

Як показав аналіз практики, у деяких випадках суди стягують суми, витрачені на виробництво досліджень в експертних установах. Звернемося до статті 131 КПК.

Як випливає з пунктів 4, 7 2 частини норми, витрати на експертизи, не включаються до складу процесуальних витрат, якщо процедури проводилися в державних експертних установах, а обов’язки фахівців виконувалися в рамках службового завдання.

Звернемося тепер до положень ФЗ № 73. У цьому нормативному акті зазначається, що фінансування роботи державних експертних установ здійснюється за рахунок бюджету відповідного регіону.