Процесуальна відповідальність та її види

КК

У раніше діючому Кодексі процесуальну підставу кримінальної відповідальності не розкривалося. В теорії права до вирішення цього питання було кілька підходів. Це, в свою чергу, породжувало труднощі в судовій практиці. Невизначеність трактувань негативним чином впливала на процедуру прийняття рішень. Адже не маючи чіткого розуміння всіх аспектів справи, не можна винести ґрунтовну постанову. На законодавчому рівні вперше підстава застосування кримінальної відповідальності було закріплено в 3 статті Основ 1958 р. У відповідності з нормою, покаранню підлягає суб’єкт, винний у скоєнні злочин – діяння, що представляє суспільну небезпеку і передбачене КК. Особа притягується до кримінальної відповідальності лише за вироком суду. Відповідно, наявність у діях ознак суб’єкта злочину виступає єдиним умовою для поставлення йому покарання по КК. Процесуальний порядок кримінальної відповідальності в даний час досить чітко регламентується КПК. Законодавство закріплює ряд обов’язкових процедур – стадій виробництва. Для притягнення до відповідальності особа повинна отримати статус підозрюваного. Для цього, в свою чергу, повинні бути причини. Вони виявляються в рамках попереднього розслідування. Після отримання статусу, до особи застосовуються запобіжні заходи. В якості них виступають: арешт, взяття під варту, підписка про невиїзд тощо У разі порушення підозрюваним правил поведінки, запобіжний захід може бути посилена. Безпосереднє розгляд у суді здійснюється після винесення обвинувального акта (постанови) і перевірки його прокурором. Такий порядок покликаний забезпечити дотримання прав підозрюваного. В якості обов’язкової умови для поставлення покарання виступає наявність доведеної вини. Це означає, що сторона обвинувачення повинна надати матеріали, що підтверджують умисел особи. Сам підозрюваний не зобов’язаний доводити свою невинуватість, хоча і має на це право.