Прокатне посвідчення на фільм і правила його отримання

Віктор Кузьмін

1 minute

Насолоджуючись черговою новинкою в кінотеатрі, громадяни рідко замислюються, наскільки великий шлях проробляє картина від розробників до глядацького залу. Гори документів, складна процедура отримання прокатного посвідчення на фільм, пошук дистриб’ютора – все це лише мала частина від загальної процедури. У нашій статті буде детально розказано про те, як іноземне і вітчизняне кіно допускають до показу.

Трохи уваги буде приділено проблемам вітчизняного кінематографа. Чому Мінкультури видало прокатне посвідчення на фільм “Матильда”? Яке кіно вважається офіційно забороненим? На всі ці питання будуть надані відповіді.

Прокатне посвідчення на фільм – що це?

У 2014 році в Федеральний закон 1996 року “Про державну підтримку кінематографа в Росії” була введена нова стаття 5.1. Вона містить в собі інформацію про важливому документі – прокатному посвідченні. У статті сказано, що показ і прокат фільму без відповідного посвідчення суворо забороняється. Виняток становлять лише телебачення і міжнародні фестивалі.

Прокат фільму передбачає показ його в мережі кінотеатрів по всій країні. Для реалізації такого показу Міністерство культури має надати спеціальний документ. Підсумковий продукт повинен бути законним, тобто відповідним ряду критеріїв. Лише в цьому випадку Мінкульт видасть прокатне посвідчення на фільм.

Документи для отримання посвідчення

Міністерство культури РФ закріплює перелік документів, які необхідно надати для отримання посвідчення. Всі папери потрібно підшити в швидкозшивач картонний, на обкладинці якого має бути назва фірми і продукту (фільму). Ось повний список:

заяву про отримання посвідчення;
копія документа, що посвідчує особу фізичної особи;
копія з ЕГРЮЛа – реєстру юр. осіб;
копії документів про право заявника на відтворення фільму – з перекладом, якщо документація іноземною мовою;
договір про відчуження виключного права;
ліцензія на показ і розповсюдження фільму;
музична довідка про фільм;
метражних лист для кіно, знятого на плівку;
монтажні та діалогові листи;
довіреність заявника на ім’я представника;
копія фільму.

Якщо заяву було прийнято, то доведеться чекати відповіді Мінкульту. Відповідь може бути позитивним і негативним. Якщо прокатне посвідчення на фільм все ж буде видано, то доведеться готувати наступний перелік документів:

копія квитанції про оплату держмита;
акт прийому-передачі з Держфільмофонду про прийняття копії;
акт прийому-передачі з Російського архіву кинофотодокументов.

Три представлених вище документи подаються в Мінкульт, після чого відбувається видача прокатного посвідчення на фільм.

Національне та іноземне кіно

Як довго держава видає прокатне посвідчення на фільм? Міністерство культури як головна інстанція у всій процедурі, виходить з якості одержуваного продукту, його актуальності та місця виробництва. Наприклад, способи отримання посвідчення для вітчизняних і зарубіжних фільмів значно різняться.

Національним фільмом називають кінопродукт, продюсером якого є громадянин Російської Федерації і більшість авторів якого є росіянами. До складу знімальної групи повинно входити не менш як 30% осіб, що не мають громадянства РФ. Фільм повинен зніматися російською мовою, а 50% всіх робіт по виробництву кінопродукту повинно бути вироблено на батьківщині авторів. Нескладно здогадатися, що з іноземними фільмами все в точності навпаки.

Терміни отримання посвідчення

Мінкульт досить довго розглядає заяву про отримання права на прокат. Однак тут грає важливу роль цілий ряд факторів: авторитет і впізнаваність компанії, що випускає фільм, бюджет і актуальність продукту, країна виробництва і т. д. Давно відомо, що Міністерство останнім часом опікується одним фільмів і обережно відсуває інші. Наприклад, прем’єра великого західного блокбастера може бути перенесена на догоду полотну вітчизняного виробництва.

Термін виконання послуги для національних фільмів становить 10 днів. Для іноземних фільмів термін такий же, але дата отримання посвідчення може бути плаваючою. Сьогодні дистриб’юторам не може гарантувати точність у реалізації їх продукції. Як вже було сказано, держава просуває будь-яку вітчизняну продукцію, від чого може страждати зарубіжне кіно.

Відмова у видачі прокатного посвідчення

Чим керується Мінкульт при видачі посвідчень? По-перше, кінопродукт не повинен містити екстремістських чи терористичних матеріалів. Неприпустимий показ виготовлення наркотиків і порнографії. Забороняється культ насильства і способи впливу на підсвідомість людей. З недавніх пір в кіно заборонили нецензурну лайку, а саме чотири головних слова російського мату. Те ж стосується “пропаганди гомосексуалізму” – поняття досить обтічного.

У пункті 18 “Правил видачі прокатного посвідчення” повідомляється також, що Мінкульт відмовляє заявникові у таких випадках:

якщо фільм, для якого подається заява, вже має прокатне посвідчення;
якщо заявник подав у Мінкульт недостатня кількість документів;
якщо заявник не надав копію фільму, необхідну для перегляду і аналізу чиновниками.

У випадках, коли демонстрована і поширювана копії фільму не відповідають один одному, Мінкульт відкликає прокатне посвідчення.

Кінострічки, що не побачили світло

Вище були позначені основні критерії, за якими Мінкульт не допускає до показу той чи інший кінопродукт.

Станом на 2018 рік, за весь час існування Закону “Про підтримку кінематографа” одержання прокатного посвідчення було відмовлено чотирьох фільмів.

У 2012 році сербська картина “Кліп” не потрапила до реєстру прокатних посвідчень. На фільм звернули увагу працівники Мінкульту. Вони постановили, що кіно містить сцени вживання наркотичних засобів, нецензурну лайку, а також показ зносини неповнолітніх осіб. “Кліп” став першим фільмом, який офіційно заборонили російські влади. У суспільстві це викликало великий резонанс.

З картиною “Номер 44” 2015 року справа йшла ще більш дивно і заплутано. У картині не було жорстокості, нецензурної лексики, наркотиків і порнографії. Депутатів обурив сюжет картини. Як наслідок – продукт не отримав номер прокатного посвідчення. На фільм, здавалося б, закон не поширювався. Однак влада придумала неформальну норму – “спотворення історичних фактів”. Та ж ситуація сталася з картиною “Смерть Сталіна” – депутатам і чиновникам з Мінкульту фільм просто не сподобався, з-за чого і був заборонений.

Ситуація з “Матильдою”

Великий скандал розродився з видачею прокатного посвідчення на фільм “Матильда”. Ініціатором заборони виступила Наталія Поклонська. Депутат Держдуми і відповідальна за контроль над доходами членів нижньої палати парламенту, вона розгорнула агресивну кампанію проти фільму. Коли стало відомо, що Мінкультури видало прокатне посвідчення фільму “Матильда”, з боку противників скандальної картини посипалися погрози.

Кіно породило безліч скандалів. Ліберальна частина суспільства відразу ж заговорила про цензуру. Згадувати настільки радикальний інструмент, напевно, не варто, але й нерозумно було б заперечувати факт втручання влади в культурну сферу суспільства.

Реєстр прокатних посвідчень

Державою створено спеціальний кинорегистр – велика база даних, що містить у собі інформацію про фільми, які отримали прокатні посвідчення. Регістр дозволяє знайти фільм по самим різним критеріям, а також дізнатися номер прокатної ліцензії.

Реєстр містить в собі інформацію про дев’яти критеріях:

номер посвідчення – у кожного фільму він свій (на сьогоднішній день він досяг дев’ятизначних чисел);
дата реєстрації посвідчення;
назва кінопродукту;
режисер;
студія-виробник;
категорія (кіно, відео, телепроект);
жанр (художній, документальний або науково-популярний);
колір фільму (чорно-білий або кольоровий);вікова категорія (0, 6, 12, 16 і 18+);
дата початку прокату фільму.

Реєстр являє собою відкриту базу даних. Будь-який громадянин може зайти на сайт Мінкульту і подивитися всю необхідну інформацію про те чи іншому кинопродукте.

Заходи відповідальності

Зміни 1 липня 2014 року спричинили за собою розробку нових санкцій відносно кінематографістів, що вирішили порушити правила Мінкульту. Наприклад, за показ фільму без прокатного посвідчення встановлено штраф від 50 до 100 тис. рублів, а за повторне порушення-до 200 тис. рублів. Санкція, слід зазначити, зовсім невелика. Якщо кінотеатр вирішить показати скандальний фільм, то штраф окупиться за кілька сеансів. Самого закладу буде зроблена непогана реклама. Так сталося з московським кінотеатром “Піонер”, який зважився транслювати “Смерть Сталіна”.

Регіональними законами правила показу фільму можуть посилюватися. Проте забороняється чіпати федеральну норму, яка встановлює, як отримати прокатне посвідчення на фільм.

Як і що потрібно робити

Подати заявку на придбання ліцензії від Мінкультури можна різними способами. Зробити це вийде в інтернеті через сайт Держпослуг або на порталі самого Міністерства. Повинні бути зібрані всі електронні копії необхідної документації. Є і другий варіант – подання заяв безпосередньо до Міністерства. В обох випадках розгляд заявки буде відбуватися однакову кількість часу – близько 10 днів.

Існує кілька сторонніх компаній, готових надати сприяння в роботі з Мінкультом. Такі організації обіцяють швидко отримати прокатне посвідчення на фільм. За певну суму грошей приватний посередник самостійно збере необхідний пакет документів і забезпечить його супровід у Мінкульт.

Варто враховувати, що посередник не відповідає за зміст продукту. Якщо держава відмовить у видачі ліцензії за аморального змісту фільму, то компанія нічим допомогти не зможе. Вона лише збирає документи.

Отримання прокатного посвідчення в інших країнах

Хто видає прокатне посвідчення на фільм в інших державах і видається такий документ в принципі? Як з’ясувалося, до європейського і навіть азіатського рівня російському Мінкультури ще дуже далеко.

Вітчизняні чиновники часто посилаються на французьку систему підтримки кіно. Ще В довоєнний час Голлівуд намагався атакувати європейський ринок, і лише одна Франція витримав цей натиск. Вона ввела квоти на зарубіжне кіно. В 40-е роки квотування було скасовано, і Голлівуд став тісно співпрацювати з Європою. Та ж ситуація була в Південній Кореї, але квотування там було скасовано лише в 90-е роки.

Який висновок тут можна зробити? Сьогоднішні російські влади спираються на досвід Франції 30-х років. Це дуже специфічна позиція, пишатися тут нічим. Замість введення квот потрібно піднімати якість вітчизняного товару, а не змушувати його дивитися чи не насильно. До того ж і на російському ринку все не так гладко: ситуація з прокатним посвідченням на фільм “Матильда” продемонструвала це.

Прокатні посвідчення для онлайн-кінотеатрів

Необхідно мережевих ресурсів отримувати ліцензію від держави для показу того чи іншого фільму? До недавнього часу це питання міг здатися смішним і абсурдним. Адже інтернет – це вільний простір, де можуть знаходитися будь-які матеріали. Проте російська влада так не вважають. В кінці 2016 року Мінкультури підготувало “Правила видачі та відмови у видачі прокатного посвідчення”.

За новими правилами, ліцензійні онлайн-кінотеатри більше не можуть показувати фільми, посвідчення на які не дало Мінкультури. В іншому випадку їх буде очікувати штраф до 100 тис. рублів.