Прокатне посвідчення на фільм і правила його отримання
Відмова у видачі прокатного посвідчення
Чим керується Мінкульт при видачі посвідчень? По-перше, кінопродукт не повинен містити екстремістських чи терористичних матеріалів. Неприпустимий показ виготовлення наркотиків і порнографії. Забороняється культ насильства і способи впливу на підсвідомість людей. З недавніх пір в кіно заборонили нецензурну лайку, а саме чотири головних слова російського мату. Те ж стосується “пропаганди гомосексуалізму” – поняття досить обтічного.
У пункті 18 “Правил видачі прокатного посвідчення” повідомляється також, що Мінкульт відмовляє заявникові у таких випадках:
- якщо фільм, для якого подається заява, вже має прокатне посвідчення;
- якщо заявник подав у Мінкульт недостатня кількість документів;
- якщо заявник не надав копію фільму, необхідну для перегляду і аналізу чиновниками.
У випадках, коли демонстрована і поширювана копії фільму не відповідають один одному, Мінкульт відкликає прокатне посвідчення.
Кінострічки, що не побачили світло
Вище були позначені основні критерії, за якими Мінкульт не допускає до показу той чи інший кінопродукт.
Станом на 2018 рік, за весь час існування Закону “Про підтримку кінематографа” одержання прокатного посвідчення було відмовлено чотирьох фільмів.
У 2012 році сербська картина “Кліп” не потрапила до реєстру прокатних посвідчень. На фільм звернули увагу працівники Мінкульту. Вони постановили, що кіно містить сцени вживання наркотичних засобів, нецензурну лайку, а також показ зносини неповнолітніх осіб. “Кліп” став першим фільмом, який офіційно заборонили російські влади. У суспільстві це викликало великий резонанс.
З картиною “Номер 44” 2015 року справа йшла ще більш дивно і заплутано. У картині не було жорстокості, нецензурної лексики, наркотиків і порнографії. Депутатів обурив сюжет картини. Як наслідок – продукт не отримав номер прокатного посвідчення. На фільм, здавалося б, закон не поширювався. Однак влада придумала неформальну норму – “спотворення історичних фактів”. Та ж ситуація сталася з картиною “Смерть Сталіна” – депутатам і чиновникам з Мінкульту фільм просто не сподобався, з-за чого і був заборонений.
