Професія медіатор: де навчають, принципи роботи

Віктор Кузьмін
1 minute

Конфлікти складають невід’ємну частину життя людства. Вони супроводжують його з моменту появи самосвідомості, і уникати їх ще нікому не вдавалося. Проте прагнути до зменшення їх кількості і відточуванню навичок успішного вирішення спорів повинен кожен цивілізований людина. На жаль, вдається це далеко не всім сторонам конфлікту, адже часом так складно врегулювати майновий спір після розлучення, домовитися про щось з колишнім партнером по бізнесу або вирішити, хто саме є найбільш гідним спадкоємцем. Найчастіше з подібними ситуаціями ми йдемо в суд, однак залишаємося задоволеними його рішенням вкрай рідко. Тому на Заході вже давно існує і успішно діє досудова система подолання конфліктів, і головну роль в цьому процесі відіграє професія медіатор. Так як в нашій країні інститут медіації та його правове обґрунтування ще тільки формується, мало хто може повною мірою зрозуміти, наскільки важлива, цікава, а головне, перспективна дана спеціальність. У зв’язку з цим ми обговоримо фах медіатора соціальних конфліктів і розповімо читачам про її особливості.

Про медіацію

Як часто в житті ви потрапляли в тупикову ситуацію, вихід з якої бачили лише у зверненні до суду? Думаємо, хоча б один раз із цим стикався кожен чоловік. А багато хто постійно перебувають у конфлікті з іншими людьми, причому всі вони вкрай занедбані і глибокі. Навіть досвідчений суддя не завжди може винести рішення, що задовольняє всі сторони одночасно. Тому ми звикли до того, що хтось залишається незадоволеним і конфлікт замість дозволу переходить в іншу стадію.

Проте варто тільки звернутися до послуг медіатора, професія якого в останні роки викликає все більший інтерес, як всі сторони конфлікту знаходять найбільш прийнятне рішення і примудряються зберегти приятельські стосунки. Таким чином, стає зрозуміло, що медіація – це складний процес переговорів, організованих в мирному ключі людиною, що не має зацікавленості у вирішенні спору. А сам медіатор (професія ця нова для росіян і дуже захоплююча) є тією особою, яка організовує переговори і дає можливість їх учасникам самим прийти до задовольняє їх вирішення на принципах добровільності та дотримуватися її в подальшому.

Коротка характеристика професії

З боку здається, що професія медіатора вкрай проста, адже посередник нікому не нав’язує свою думку, не висловлює свого ставлення до ситуації і не дотримується чиєїсь позиції. Проте зсередини діяльність медіатора часом здається справжнім дивом. Він повинен з’ясувати всі обставини конфлікту і зробити так, щоб сторони почули одна одну без звинувачень і взаємних претензій. В процесі медіатор виконує керівну функцію, спрямовуючи розмову в потрібний бік таким чином, щоб сперечальники прийшли до вирішення ситуації абсолютно самостійно, з’ясувавши корінь проблеми.

Цікаво, що звернення до послуг медіатора є добровільним. У будь-який момент сторони можуть відмовитися від продовження переговорів або не виконувати прийняте рішення. Адже ніякої юридичної сили воно не несе, але все ж статистика підтверджує, що подібний відмови трапляється в одному-двох відсотках із ста. А це вже вважається вселяє довіру результатом.

Історія медіації

Багато істориків вважають, що медіація з’явилася приблизно в один час з людством. Адже навіть в період родоплемінних відносин людям було простіше домовитися і знайти компроміс, ніж знищувати один одного. Наші предки слов’яни теж вдавалися до послуг посередників, щоб уникнути міжусобної війни або князівської чвари. А приблизно в дев’ятнадцятому столітті були утворені спеціальні судові органи, які взяли на себе примирливу функцію. Їх головним завданням було привести конфлікт до природного дозволом, що задовольняє всіх її учасників одночасно. Вважається, що у звітних документах цих органів вперше стало застосовуватися визначення «медіація». Проте в сучасному вигляді це мистецтво спілкування, як його часто називають, з’явилося лише в середині минулого століття.

Спочатку алгоритм роботи медіатора в ситуації конфлікту застосовувався тільки в англомовних країнах. Він швидко став популярним у США, великій Британії та Австралії. Фахівці стверджують, що в цих державах встановлена ідентична правова система, що базується на одних і тих же принципах. Примітно, але медіація стала вкрай ефективною при вирішенні всіляких сімейних спорів. Саме в даній області бачили її майбутнє численні фахівці з сімейного права.

Поступово до практики медіації стали вдаватися всі країни Європи, вона стала помічником при вирішенні конфліктів будь-якої складності у всіх сферах життя людини. Однак не всі були готові до того, що медіатори стануть окремою професійної кастою, яка позбавить хліба адвокатів і суттєво змінить їх практику.

Становлення офіційної медіації

Офіційна організація роботи медіатора вже з перших спроб стала стикатися з численними перешкодами, які чинила судова система. Точніше, судді були навіть раді використовувати медіацію як альтернативний спосіб вирішити конфлікт і часто направляли учасників процесу до подібних фахівців. Однак адвокатів таке становище не влаштовувало, адже вони глибоко зацікавлені у продовженні спору і часто налаштовували клієнтів проти медіації в цілому. Судді перепробували кілька варіантів ввести медіаторів у судові процеси офіційно і в кінцевому підсумку винесли постанову про те, що сторона, що відмовляється від спроби вирішити все мирним способом, вже вважається, що програла справу і бере на себе всі судові витрати. Це сприяло зростанню популярності медіації, без якої важко уявити світову судову систему.

Сьогодні в США, наприклад, вся система права спрямована на досягнення мирних угод між сторонами та зменшення судових позовів. У деяких країнах, таких як Німеччина, медіація є частиною системи правосуддя. А в Японії подібний спосіб користується величезною популярністю, так як звернення до державного суду отримує вкрай негативну оцінку громадськості.

У нашій країні закон про процедуру медіації був прийнятий близько семи років тому, проте до цих пір це нововведення не стало доброю традицією. Багато наших співвітчизників погано уявляють собі порядок роботи медіатора, а тому уникають використовувати такий ефективний метод вирішення спірної ситуації. Ми постараємося трохи докладніше описати цю професію та її особливості.

Принципи роботи медіатора

Вся діяльність медіаторів (професіоналів і працюють на непрофесійній основі) ґрунтується на п’яти принципах. Їх можна привести у вигляді списку:

  • Добровільність. Конфліктуючі сторони самі вирішують, чи варто їм звертатися до медіації у процесі вирішення спору. Ніхто не може зобов’язати використовувати цей спосіб, до того ж учасники конфлікту завжди можуть зупинити процес медіації і повернутися до судових розглядів.
  • Конфіденційність. Не завжди зручно, коли подробиці біографії та особистому житті виходять на загальне обговорення в процесі судової тяганини. Однак, на жаль, цього часто не уникнути, адже тільки таким способом можливо докопатися до істини і винести правильне рішення. Медіатори не мають права розголошувати де-небудь подробиці конфлікту і нюанси прийнятого рішення.
  • Свобода вибору. Учасники спору мають можливість звернутися до будь-медіаторам на свій вибір. Також не підійшов по тим чи іншим причинам фахівця завжди можна відмовитися.
  • Відсутність особистої зацікавленості.
  • Неформальність процесу. Зустріч сторін може бути організована в будь-якій обстановці, сама процедура досягнення компромісу є досить гнучкою, а розмова відбувається в довірчій формі.

Основні завдання та цілі

Медіатор працює за певною схемою, в процесі виконуючи всі поставлені задачі, які приводять до необхідного результату. Етапи роботи медіатора у вирішенні конфлікту з боку здаються досить простими, проте на кожному потрібне застосування професійних навичок та використання глибоких пізнань в психології і юриспруденції:

  • Організація переговорів. На даному етапі медіатор повинен добитися згоди від усіх боків на ведення переговорів. Також фахівець вибирає місце, час і дату зустрічі, для того щоб запустити процес медіації.
  • Виклад позицій конфліктуючих сторін. Часто учасники конфлікту настільки захоплюються самим процесом, що не можуть доступно донести один до одного свою позицію та пропозиції щодо вирішення спору. Медіатор, в свою чергу, повинен забезпечити можливість кожному спорщику докладно висловитися по суті питання.
  • Визначитися з інтересом. Медіатор керує процесом переговорів і направляє його в потрібне русло. Тому після того, як сторони викладуть свою позицію, він підводить їх до виявлення основного інтересу, що є предметом спору.
  • Виявити справжній інтерес. Нерідко учасники конфлікту приховують свої справжні цілі і інтереси, прикриваючись загальними фразами. Перед модератором стоїть важлива задача визначення, наскільки правдивим є інтерес, виявлений на минулому етапі ведення переговорів.
  • Досягнення домовленості. Після визначення всіх інтересів модератор підводить учасників конфлікту до того, щоб вони самі знайшли вирішення своїх проблем і уклали мирну угоду, яка підписується в його присутності.

    • Можна сказати, що на кожному з перерахованих етапів медіатор виконує роль негласного лідера, робить все можливе для того, щоб учасникам переговорів було комфортно і в них не пропало бажання знайти компроміс.

    Ситуації, в яких буде корисна допомога медіатора

    У Росії поки ще не занадто часто конфліктуючі сторони звертаються до медіації. Багато хто навіть не уявляють, в яких ситуаціях ця процедура може виявитися ефективною. До основних випадків, коли медіація вважається виправданою і результативною, відносяться наступні:

    • необхідність зберегти відносини з діловими партнерами;
    • неможливість досягти компромісу у зв’язку з емоційним станом сторін (наприклад, при вирішенні сімейних проблем);
    • бажання уникнути публічності;
    • в етнічних конфліктах і тому подібних ситуаціях.

    Також високо оцінюється ефективність медіації та в суперечках, коли участь суду небажано для сторін по тим або іншим причинам.

    Особливості роботи

    У Росії професія має деякі особливості, про які необхідно знати кожному, хто хотів би опанувати її навичками:

    • у переговорах можуть брати участь кілька медіаторів;
    • вартість послуг виставляється за домовленістю;
    • для прийняття рішення у процедурі медіації передбачено шість днів;
    • медіація не відноситься до підприємницької діяльності;
    • держслужбовці не мають права бути медіаторами.

    Необхідно враховувати, що після подачі судового позову до процедури медіації допускається тільки професійний фахівець.

    Професіонал чи не професіонал: вибираємо

    Стати медіатором можливо і на непрофесійній основі. Педагог, юрист чи психолог може закінчити спеціальні курси і займатися медіацією. Головне, щоб у майбутнього фахівця не було судимості, він вважався повнолітнім дієздатним і. Медіатор такого рівня може вести будь-які переговори, крім тих, які вже перейшли в розряд судових розглядів.

    Якщо ви бажаєте стати професійним медіатором, то вам повинно бути більше двадцяти п’яти років. Крім цього, необхідно вища освіта та спеціальна профільна. Найчастіше професійні медіатори вступають в різні спільноти і мають безліч контактів у ЗМІ.

    Де навчають професії медіатора?

    Для того щоб оволодіти навичками професійного медіатора, необхідно отримати відповідний сертифікат. У Москві, наприклад, це можна зробити в Центрі медіації та права. Тут же проводиться акредитація фахівців.

    Також можна звернутися за освітою в Міжнародний інститут медіації, теж розташований в столиці. В даному закладі викладають фахівці з Росії, Великобританії та інших країн.

    Самі медіатори вважають, що за цією спеціальністю велике майбутнє. Адже тільки вони можуть навчити людей не тільки успішно вирішувати спірні ситуації, але і повністю уникати їх надалі.