Примирення з потерпілим: зразок заяви та наслідки відмови

Положення Цивільного кодексу

Аналізуючи законодавство, можна прийти до наступного висновку. Під умовами звільнення від відповідальності у випадках вчинення злочину невеликої тяжкості вперше, необхідно розуміти, в першу чергу, примирення сторін, а в другу – вчинення винним (боржником) на користь потерпілого конкретних дій для виконання зобов’язань, що випливають із заподіяння шкоди. При цьому останні передбачають не тільки виплату грошей, але і передачу будь-якого майна, виробництво робіт і пр. Якщо ж між сторонами мають місце зобов’язальні правовідносини, то не можна не взяти до уваги й інші положення підр. 1 розд. 1 ч. 1 ЦК. Вони також підлягають застосуванню, як і норми КПК і КК. У ГК сформульовано відносно нова підстава для припинення зобов’язань. Зокрема, йдеться про інститут прощення заборгованості. Він регулювався ще дореволюційним правом, а потім був скасований і в ЦК 1964 р. був відсутній. В даний час 415 стаття Кодексу встановлює наступне. Зобов’язання припиняється при звільненні кредитором боржника від нього, якщо це не порушує прав інших осіб. На практиці ця норма застосовується наступним чином. Потерпілий цілому примирюється з винним внаслідок вчинення останнім належних дій немайнового характеру. В результаті потерпілий прощає суб’єкта і просить завершити виробництво. Така ситуація цілком реальна, особливо в ситуаціях, коли по справі проходять родичі, сусіди, подружжя та ін. У таких випадках прохання потерпілого або задовольняється компетентним органом (навіть за умови, що шкода не був залагоджений), або визнається таким, що не підлягає задоволенню. В останньому випадку, відповідно, виробництво по справі триває.