Примирення з потерпілим: зразок заяви та наслідки відмови

Моральну шкоду

Як вказує стаття 53 КПК, в якості потерпілого виступає особа, якій була заподіяна шкода вчиненим злочином. Збиток може бути моральним, майновим, фізичним. Перший може усуватися двома способами. В першу чергу винний може вчинити певні дії немайнового характеру. Наприклад, це може бути вибачення. Якщо такі дії досягли мети, то загладжування шкоди буде поглинено поняттям “примирення з потерпілим”. КК у багатьох своїх статтях передбачає грошове стягнення в якості санкції. Однак виступаючи як покарання, штрафи стягуються на користь держави. Між тим винний за власним бажанням може виплатити потерпілому компенсацію моральної шкоди. Це другий спосіб загладжування шкоди.

Фізичний збиток

Такої шкоди, як правило, не можна загладити в немайнової формі. В разі заподіяння фізичної шкоди єдине, мабуть, що може зробити винного – це компенсувати витрати на відновлення здоров’я, лікування та ін. Величина відшкодування, природно, буде залежати від ступеня тяжкості ушкоджень. Аналогічна ситуація і з майновою шкодою. Його загладити можна тільки компенсацією. У підсумку загладжування шкоди за 76 статті КК зводиться до виконання зобов’язань, що регламентуються главою 59 ЦК.