Прийняття закону Про індивідуальну трудову діяльність у 1986 році. Перебудова в СРСР

Культурно-реміснича сфера

Закон передбачав кілька суспільних сфер, де радянські громадяни мали б можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю. У другому розділі йшлося про культурно-ремісничому середовищі. Що саме тут вироблялось?

Закон відповідав коротко, а тому дещо розмито. Мова йшла про кустарно-ремісничих виробах. Проте стаття 12 доповнювала попередні положення. В ній вказувалося, що під такими виробами мається на увазі, по суті, вся домашня начиння і побутова. Одяг, взуття, іграшки, меблі, тканини, кераміка, садовий інвентар та багато іншого – все це можна було виготовити і продати. Вводив закон і заборони на виготовлення окремих виробів.

Сфера побутового обслуговування

В розділі 3 Закону “Про індивідуальну трудову діяльність” 1986 року йшлося про виготовлення продукції і просуванні послуг у побутовій сфері. Що малося на увазі під платними послугами? Стаття 15 Закону вказувала на наступне:

• ремонт і будівництво;
• пастьба;
• благоустрій територій та земельних ділянок;
• ремонт меблів або побутової техніки;
• пошиття одягу;
• фотографування та відеозйомка;
• перукарські послуги, а також будь-які послуги краси (за винятком медичних);
• транспортне обслуговування;
• туристичні функції і багато іншого.

Все те, що раніше було можливо реалізувати тільки під суворим державним наглядом, у 1986 році стало відносно вільним. У народу з’явилася реальна можливість займатися бізнесом. Державі залишалося лише правильно організувати підприємницьку діяльність для виведення економіки зі стану стагнації.