Позовне провадження в цивільному процесі. Правила позовного провадження

Думки дослідників

Точки зору про те, що вимога захисту матеріального права та інтересів відноситься до матеріально-правовий, а звернення індивіда до суду з проханням про збереження власного права – до процесуально-правової сторони, дотримувалися Чечот, Іванова, Добровольський та інші фахівці. Інше об’єднання вчених відстоювала ідею про двох сенсах, яким володіє домагання.

Зокрема, такі дослідники, як Пятилетов, Боннер, Шакарян, Гурвич та інші, які стверджували, що поняття позову слід розглядати і з матеріально-правовою, і з процесуальної сторін. У першому випадку мова йде про право на задоволення безпосередньо самих вимог, у другому – про звернення в орган першої інстанції з проханням про захист. Ще однією групою фахівців позов розглядався як категорія цивільного процесуального права. Такої ідеї дотримувалися Комісарів, Семенов, Юдельсон. Позов є провокуючим фактором до початку процесу, бо передає спір на розгляд компетентного органу.

Співвідношення визначень

Багато хто вважає, що такі поняття, як “позов” і “позовна заява” рівнозначні. Однак при проведенні навіть поверхневого аналізу стає ясно зворотне. Позовну заяву подано як більш статичний (консервативний) елемент. Він виступає в якості “форми”. Позов же являє собою безпосередньо зміст вимоги. Він володіє динамічним (реформаційним) характером. У разі зміни змісту шляхом заміни елементів або уточнення позовна заява залишиться незмінним до моменту, коли зміни в одному позові не спричинять складання замість нього нового.

Аналізуючи співвідношення форми та суті, слід пам’ятати про відносну самостійності даних компонентів. На це вказує оцінка процесуальних норм, які передбачають інститути визнання, забезпечення, роз’єднання і з’єднання змісту вимог. Останні вважаються найбільш яскравим прикладом, що підтверджує теза про відносну самостійність форми та змісту. Це, в свою чергу, дозволяє обґрунтувати необхідність ведення позовних елементів в об’єктивному сенсі, а не з суб’єктивної позиції, орієнтованої на дії зацікавленої сторони.