Позовне провадження в цивільному процесі. Правила позовного провадження

Спірне стан

Поняття позовної виробництва передбачає наявність як мінімум двох сторін, що сперечаються. При цьому одна пред’являє вимоги, а інша – відповідає на них. Відповідно, перший виступає в якості позивача, а другий – відповідача. Позовну виробництво відрізняється змагальним характером. Це обумовлено наявністю спору про інтерес (праві).

Позовну виробництво передбачає різні результати розгляду. Зокрема, до них відносять мирову угоду, зниження або підвищення вимог, можливість висунути зустрічну скаргу та інше. Забезпечення позовного провадження здійснюється за рахунок відповідного інституту. Про це говорить ст. 139 ЦПК. Зокрема, у ній сказано, що суддя (суд) за клопотанням осіб, які беруть участь у спорі, або з власної ініціативи може вжити заходів щодо забезпечення позову. Присутність даного юридичного інституту найбільше забезпечує гарантію можливості реалізації права на захист.

Ознаки позовного провадження

Вони формують чіткі відмінності даного виду розглядів від інших. До них відносять:

• Присутність обов’язкового складу суб’єктів. Він включає в себе сторони (відповідача та позивача), що володіють протилежними правовими інтересами.
• Наявність матеріально-юридичної вимоги. Воно випливає з оскарженого чи порушеного права однієї зі сторін. Вимога в даному випадку підлягає розгляду за допомогою особливої форми – позову.
• Наявність спору щодо суб’єктивного права або охоронюваного законом інтересу.
• Надання учасникам спору певних гарантій. При цьому вони є рівноправними під час розгляду.
• Можливість пред’являти зустрічна вимога, яка виступає в якості заходів захисту оспорених/порушених прав чи інтересів, що охороняються законом.
• Наявність змагального характеру вирішення спору. При цьому розгляд справи ґрунтується на принципі диспозитивності.
• Можливість розпоряджатися матеріальними правами, які беруть участь у процесі. Реалізація цього пункту здійснюється за допомогою укладення мирової угоди, зниження або збільшення вимог. Також в якості методу розпорядження спірним правом виступає припинення позовного провадження. Воно може обумовлюватись відмовою від вимог.