Позов про присудження: поняття, види

Перетворювальні позови існують?

Теоретики в цивільному процесуальному праві обговорюють існування перетворювальних позовів, тобто третього виду за їх класифікації. Вони повинні бути спрямовані на припинення або зміну існуючих правовідносин між позивачем і відповідачем. Це може відбутися з різних причин і відбуватися різними способами, в тому числі і як результат одностороннього виявлення волі позивача. Приклади показують, що практично всі вчинені судові акти за позовами, які наводяться в теорії як перетворювальні, по суті є або позовами про присудження, або позовами про визнання. Так, встановлення батьківства або розірвання шлюбу – позови про визнання, а поділ майна, нажитого спільно, – позов про присудження. Більшість провідних юристів вважають, що в цій класифікації має бути тільки два розділу, які визначаються суто процесуальної мети.

Зараз наукою про цивільному процесуальному праві стверджується, що немає необхідності виділення таких перетворювальних позовів як самостійного інституту. Цьому є цілий ряд причин. Насамперед судам не належить функція ліквідації прав власним рішенням, а також і створення прав і обов’язків, особливо якщо у обох сторін їх не існувало до початку судового процесу. Задовольняються тільки позови про визнання і про присудження, незважаючи на те, що в юридичній літературі присутні згадки існування групових позовів або захищають невизначене коло осіб, а також згадуються і непрямі, тобто похідні позови. Основу класифікації складають все-таки спори з яскраво вираженим характером захищаються інтересів. У груповому позові присутній синтез відразу двох процесуальних понять – представництва та співучасті, а тому в даній класифікації цей вид стоїть осібно. А процесуальним засобом захисту інтересів позивача є суд, якому передано конкретний позов з конкретним зазначенням позивача і відповідача.