Посадова інструкція фармацевта: опис, вимоги і зразок

Посадова інструкція – це невід’ємна частина документообігу на будь-якому підприємстві. Вона дозволяє регулювати трудові відносини і чітко визначити права і обов’язки, відповідальність працівників.

Посадова інструкція фармацевта дозволяє об’єктивно оцінити діяльність персоналу, його сумлінність і повноту виконання трудових функцій. Роботодавця вона зобов’язує не порушувати трудове законодавство, наприклад, не можна покласти на працівника аптеки інші функції, не передбачені документом.

Однак дуже важливо дотримуватися формальності при складанні та ознайомлення з інструкцією. Якщо спір дійде до судового розгляду і працівник доведе, що він не був ознайомлений з посадовою інструкцією, то рішення буде прийнято на його користь. Від якісного складання документа може залежати і результат податкового спору. Приміром, якщо в аптеку залучалися позаштатні фармацевти, то посадова інструкція фармацевта аптеки, що знаходиться в штаті, не повинна дублювати функції залученого спеціаліста. Якщо обов’язки не будуть збігатися, то у роботодавця з’явиться можливість обґрунтувати витрати.

Місце роботи фармацевта

Фахівець з фармацевтичною освітою може працювати не тільки в аптеці або аптечному пункті. Фахівці цього профілю потрібні на складах медичних препаратів, у лабораторіях та дослідних інститутах.

Порядок формування та розробка інструкції

Посадова інструкція фармацевта може видаватися як окремий локальний документ на підприємстві, а може бути додатком до трудового договору. При розробці документа роботодавець повинен враховувати вимоги ГОСТ Р 6.30-2003.

Інструкцію рекомендується видавати у двох примірниках, один залишається у роботодавця, з підписом працівника, а другий при необхідності видається працівнику.

Порядок внесення змін

Порядок внесення змін чи доповнень в посадову інструкцію фармацевта аптеки готових лікарських форм на рівні законодавства не передбачено, тому процедуру визначає роботодавець. Однак Роструд дав свої роз’яснення з цього питання в 2007 році. Перед внесенням змін в інструкцію рекомендується повідомити працівника про них, і тільки після його згоди проводити відповідні правки. Якщо ж інструкція є додатком до трудового договору, то зміни слід внести відразу в 2 документа.

На практиці роботодавець оформляє зміни шляхом видання посадової інструкції в новій редакції з обов’язковим ознайомленням співробітника.

Зразок структури документа

Титульний аркуш посадової інструкції фармацевта повинен містити найменування, місце і дату складання, гриф затвердження.

Загальні положення

У цьому пункті, в залежності від специфіки підприємства, описується головна функція фахівця. Приміром, посадова інструкція фармацевта-первостольник повинна відображати, що фахівець, перш за все, повинен здійснювати відпуск лікарських препаратів.

Також описується процедура прийому і звільнення спеціаліста, хто підписує наказ, завідуюча аптекою або генеральний директор підприємства.

Посадові обов’язки

В обов’язки фармацевта може входити не тільки відпуск препаратів та виробів медичного призначення, але визначення попиту та потреби населення у певних видах продукції. Фармацевт може відстежувати замовлення, які направляються в головний офіс або оптову фармацевтичну компанію.

Співробітник повинен займатися викладкою товарів у відповідності з їх фізико-хімічними властивостями і правилами зберігання.

Фахівець може брати участь у прийманні товарів, перевіряючи не тільки кількість, але і їх якість, тобто відповідність необхідним сертифікатам. Він повинен відстежувати порядок і строки зберігання.

Функціонально посадова інструкція фармацевта може вказувати на обов’язки з виготовлення препаратів, якщо мова йде про аптеці з власним виробництвом.

В обов’язки спеціаліста може входити консультація персоналу з питання фасування ліків, дотримання санітарно-гігієнічного режиму.

Також фармацевт повинен виконувати вимоги виробничої санітарії і гігієни праці, брати участь в інвентаризації матеріальних цінностей, дотримуватися правил касової дисципліни. Фармацевт зобов’язаний проходити періодичну переатестацію.

Фахівець повинен уміти володіти методами внутриаптечного контролю за якістю медикаментів. Співробітник зобов’язаний консультувати клієнтів по складу препаратів і правилам їх приймання і знати ціни на фармацевтичні засоби.

Як правило, роботодавець висуває вимоги, щоб фахівці-першостільники виконували правила, прописані в корпоративному кодексі, тобто дотримувалися стандартів спілкування з клієнтами.

Права

Посадова інструкція фармацевта повинна передбачати право спеціаліста на внесення пропозицій вищому керівному складу з питань впровадження передових технологій у виробничий процес, з охорони праці та санітарним нормам. Спеціаліст має право на постійне підвищення своєї кваліфікації.

Повинен знати

Фахівці в області фармацевтики повинні добре знати законодавство в галузі медицини та основи фармацевтики, володіти інформацією про норми охорони праці і техніки безпеки, основи касової дисципліни і економічної теорії, пожежної безпеки. Дуже добре знати номенклатуру лікарських засобів і товарів медичного призначення. Крім цього, фахівець повинен знати про хімічний склад медикаментів, протипоказання для тієї чи іншої категорії пацієнтів, способи застосування. Фармацевт повинен розбиратися в аналогах препаратів, щоб задовольнити потребу клієнта при неможливості оплатити більш дорогий медикамент.

Співробітник повинен знати, яким чином і в яких умовах зберігаються лікарські засоби.

Роботодавець вправі висувати спеціальні вимоги до знань, до прикладу, якщо аптека з власним виробництвом лікарських засобів, то фармацевт повинен знати технологію приготування препаратів.

Відповідальність

Посадова інструкція фармацевта аптечного пункту повинна передбачати й відповідальність фахівця, природно, що вона не повинна бути більше, ніж визначено чинним законодавством.

Вимоги до кваліфікації

Фармацевт повинен мати середню професійну освіту. Зазвичай до фахівців цього рівня не пред’являються вимоги щодо стажу роботи. У працівника повинен бути чинний сертифікат, і він повинен вміти надати першу медичну допомогу. Роботодавець може висувати додаткові вимоги, наприклад, щодо знання касової дисципліни. В залежності від специфіки аптечного закладу, можуть висуватися вимоги щодо знання основ дієтології.