Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності

У сучасній економіці визначення поняття інвестиції досить обширно, різні фахівці та аналітики пропонують істотно відрізняються формулювання. Зміст цього явища багато в чому залежить від кута зору на нього, тобто від приналежності дослідника до конкретної галузі економіки як науки. Багато що визначається і специфікою практичної діяльності.

Базове розуміння явища

Саме слово «інвестиція» прийшло у нашу мову з інших країн. Воно утворено від латинського кореня, що означає вкладення. В цьому і полягає поняття терміна інвестиції – кошти, капітал, який спрямовується з певними цілями в певний проект у розрахунку на збільшення базових величин з часом.

Приріст капіталу в процесі інвестування пов’язаний з деяким ризиком. Багато в чому успішність проекту визначається інфляційним рівнем. Не завжди капітал, вкладений у проект, стає джерелом прибутку, є ризик не отримати належні, обіцяні відсотки. У той же час саме потенційне збільшення вкладених коштів – основна мотивація подібної підприємницької активності. Вкладення ресурсів і одержання через них переваг – це процес, обмежений тимчасовими рамками. Поняття інвестиції включає можливість вкладення (включаючи поступове) капіталу, при цьому отримання в кінцевому підсумку деякого матеріального переваги. Можна одночасно і вкладати кошти, і отримувати через них плюси. Один із шляхів інвестування – вкладення фінансів з певними часовими проміжками і отримання нагороди через деякий час після надання реципієнту чергової «порції».

Особливості різних варіантів

Розглядаючи поняття та сутність інвестицій, необхідно розуміти, що при різних схемах з числа зазначених ризики відрізняються, так само як і вигідність участі в проекті. Наприклад, перша з описаних механік припускає, що ледь всі належні за програмою кошти спрямовані реципієнту, інвестор відразу ж отримує весь обсяг належної йому прибутку. Другий варіант – це отримання фінансових переваг, коли тривалий процес закінчиться. У деяких випадках інвестування і «зняття вершків» відокремлені один від одного тимчасовим проміжком. Ризикованість задуманого, величина вигоди, продуктивність участі визначаються специфічними індивідуальними особливостями проекту та обраної формою внесення в нього коштів.

Гроші і не тільки

Як видно з спеціалізованої літератури, останнім часом поняття інвестицій, джерела інвестицій все частіше тісно пов’язані з явищем цінних паперів. При цьому сам процес зводиться до вкладання коштів в облігації, акції. Деякі специфічні закони окремих держав зобов’язують розцінювати подібну активність не як інвестиції, а як капітальні вкладення, призначені для відтворення основних фондів. Втім, при укладанні інвестиційного договору в кожному конкретному випадку сторони взаємодії можуть домовитися витрачати отримані від інвестора фінанси на оборотну складову, придбання нематеріального майна.

Гроші чи ні?

Основні поняття інвестицій досить сильно розрізняються в плані оцінки вкладень. Наприклад, деякі експерти вважають, що терміном можна позначати суворо гроші, вкладені в діяльність певного підприємства. А ось інші аналітики переконані, що можна вкладати і майно, а також активи з класу немайнових. При такому підході до інвестицій можна віднести програмні пакети, робочий досвід та інші об’єкти власності. Не варто обходити увагою і відомості, пов’язані з комерційною активністю, сучасними технологіями і технікою. Важливими вкладеннями в діяльність підприємства стають досвід, права користування ресурсами, майнові права. Все перераховане можна сміливо зараховувати до інвестиційних активів.

Аналіз понять інвестицій та інвестиційної діяльності передбачає дослідження нематеріальних, інтелектуальних вкладень. Сюди прийнято відносити інтелектуальну власність, а також спровоковані нею права автора, патенти, права винахідника та спеціальні можливості застосування зразків, моделей. В даний час розроблено досить прогресивні схеми реєстрації ноу-хау, які теж можуть бути предметом інвестування.

Теорія і практика

Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності детально розглядається в финтеории. Ця наука пропонує формулювати визначення як можливість покупки активу (грошового, реального). При цьому підході інвестиціями стають такі витрати, понесені у нинішньому дні, які в майбутньому повинні стати джерелом прибутку.

Описана логіка мислення дозволяє визначити інвестицію як процес обміну. Інвестор, маючи сьогодні деякими резервами, обмінює їх зараз, знаючи конкретну точну вартість, на майбутню оцінку, яка не визначена, хоча в деяких випадках розраховується з високою часткою точності. Рівень ймовірності отримання прибутку багато в чому визначається ризикованістю задуманої операції і стабільністю підприємства, у яке інвестуються активи.

Про власність

Поняття оцінки інвестиції базується на точному визначенні форми власності стосовно конкретного об’єкта угоди, що укладається. В даний час прийнято говорити про державних, приватних, іноземних инвестактивностях. Перший варіант передбачає фінансування бюджетом (центральним, місцевим), підприємствами, що належать країні. Приватні – це такі інвестиції, які направляють в потенційно привабливий проект фізичні особи, юридичні особи, що не належать державі.

Досить цікаво поняття іноземних інвестицій та вміння на практиці отримати вигоду з такої підприємницької активності. Сам термін позначає такі кредитні, залучені фінансові величини, які надані фізичними особами, юридичними особами, зареєстрованими в інших державах. Крім того, іноземним інвестуванням має право займатися країни, вкладаючи гроші в інші держави.

Багатогранне явище

В даний час поняття та класифікація інвестицій – досить велика і перспективна область для дослідження економіки, аналітики і фінансових наук. Інвестування при такому підході являє собою довгострокову програму, за якої кошти направляються у проект з метою в майбутньому отримати через них прибуток. Основна умова успішної участі в такій програмі – отримання суми, що перевищує вкладення, зроблені інвестором. Це стосується і інтелектуальних і майнових.

До вкладень прийнято відносити фінанси, вклади, частки, цінні папери. Поняття та класифікація інвестицій зобов’язують враховувати передачу в проект можливостей для його розвитку у вигляді майна – рухомості, нерухомості, цінностей. У деяких випадках інвестор надає реципієнту цінності з категорії пов’язаних з інтелектом, а також права на певне майно, технічні документи, що дають доступ до специфічної інформації про технології, техніці, комерційних підходах та інших важливих для підприємства галузях знання. Можна інвестувати, передаючи права на користування різними ресурсами, об’єктами, а також інші права, пов’язані з майном, цінностями.

Всьому своє ім’я

Всі перераховані елементи, включені в поняття інвестицій, являють собою об’єкти активності інвестора. Важливо пам’ятати, що до числа об’єктів можуть належати грошові форми, але тільки ними все не вичерпується, незважаючи на певні стереотипи колах, далеких від інвестиційної практики і теорії економіки.

Інвестування капіталу – це найрізноманітніші програми передачі майна, рухомості, нерухомості, цінностей, інструментів для роботи на фондовій біржі. Поняття іноземних інвестицій передбачає передачу таких об’єктів з боку представників інших держав, а також від інших держав, і тут також розглянута діяльність не обмежується лише грошима. Нематеріальні активи, права, патенти, знаки – все це можна сміливо зарахувати до категорії інвестицій.

Класифікація і теорія

Поняття інвестицій зобов’язує аналізувати кошти, вкладені в певний проект. Основна умова інвестактивності – надання ресурсів для здійснення економічної діяльності. Завдання інвестора – зберегти і примножити кошти, наявні у нього у володінні зараз. Крім капітальних, прийнято говорити про портфельні інвестиції. Перші відомі також як реальні. Вони передбачають спрямування коштів для формування фізичного капіталу. Другі (їх називають фінансовими) включають вкладення при придбанні цінних паперів, застосування на практиці фининструментария, що дозволяє зробити початковий інвестиційний капітал більше.

Ще один шлях інвестування – придбання землі, нерухомості, ліцензії, знака. Всі ці об’єкти доступні до подальшого продажу, передачі по домовленості оренди та іншого роду застосування з метою отримання вигоди. При цьому діяльність повинна відповідати основним постулатам поняття інвестицій, тобто бути джерелом збереження вкладених коштів і збільшення їх з часом. Використовувати для такої активності можна не тільки свої «кровно зароблені», але і залучені фінансові ресурси, отримані від інших інвесторів.

Спеціальний випадок

В даний час поняття інвестицій включає в себе такі які залучаються ззовні кошти, які компанія отримує, розпочавши емісію цінних паперів. Багато великі підприємства наших днів пропонують охочим придбати бонди, акції. Всі ці інструменти доступні на спеціалізованому фінансовому ринку. Вони вигідні для потенційного інвестора, вміє вчасно купити і з прибутком для себе продати придбане в зручний момент. Котирувальна вартість, що показує приріст, буде приносити прибуток і самому підприємству, чиї акції перебувають в обігу. Захист інтересів інвесторів на фондовому ринку організована через спеціальну систему реєстрації. Всякий бажаючий не має права випустити або продати цінний папір, спершу необхідно пройти спеціальну процедуру реєстрації і підтвердити, що акції, облігації мають під собою реальну фінансову базу. Це дозволяє знизити ризик потенційного інвестора.

Інвестстратегії

Поняття оцінки інвестицій принципово важливо для того, хто зацікавлений в участі в такій програмі з метою отримання прибутку. В даний час оцінка проводиться з урахуванням попереднього вибору оптимальної для конкретного випадку стратегії. Всього є два типи поведінки інвестора:

• пасивний;
• активний.

Перше передбачає, що інвестор знає поняття інвестицій, їх види, при цьому зацікавлений в участі в програмі, коли економічна рентабельність інвестиційного проекту зберігається приблизно на одному рівні. А от активна стратегія дозволяє підвищити здатність підприємств конкурувати на ринку. Це призводить до підвищення прибутковості операцій, а отже, отримання більшого прибутку учасниками проекту, так і його інвесторами. Найчастіше досягнення нового рівня обумовлено введенням найбільш сучасних і досконалих технологій, підходів, виробництвом здатної конкурувати на ринку продукції. Завдання підприємства, в яке вкладені кошти – розширити збутової ринок і поглинути суперників. Це стане причиною зростання акцій в ціні і підвищення прибутковості як для самої компанії, так і для інвесторів, що надають їй гроші на розвиток.

Що робити?

Щоб бути ефективним, успішним інвестором, потрібно не просто знати поняття інвестицій та їх види, але і вміти керувати отриманими в своє розпорядження інструментами. Розроблено декілька найбільш результативних методологій. Більшість з них засновані на послідовності етапів:

• створення плану;
• втілення стратегії;
• контроль за діяльністю;
• оцінка якості.

А якщо детальніше?

Планування справедливо вважається ключовим етапом, найважливішим, визначальним прибуток в конкретному випадку. Фактично це початок, що організує весь процес в цілому. Для успішного створення плану необхідно орієнтуватися і в теорії, і в практиці. Знаючи, наприклад, що включають поняття інвестиції в національних рахунках, іноземних инвествозможностей, приватних з боку різних осіб, орієнтуючись у тому, як оптимальним чином вибрати напрямок для вкладення активів, можна спланувати дійсно результативну інвестиційну програму, прибуток за якою не розчарує. Важливо вже на етапі створення плану коректно оцінювати всі ризики, пов’язані з цікавим проектом.

Після формування плану можна починати реалізацію проекту. Мова йде про надання обраному підприємству коштів, якими володіє інвестор. Протягом всього часу чинної домовленості завдання активного учасника – контролювати роботу компанії та регулювати власну инвестактивность. По мірі завершення роботи з проектом проводять аналіз підсумків і оцінюють, наскільки ефективним і результативним він був, якоюсь мірою допоміг добитися заздалегідь сформульованих цілей. Отримані знання важливі не тільки в рамках аналітики вже пройшов, але і в якості фундаменту для планування наступної інвестиційної діяльності.

Інвестиції – це важливо

Успішність, розвиненість, держрегулювання цього процесу – запорука не тільки прибутку, одержуваної конкретними об’єктами і суб’єктами інвестпрограми, але і вигоди для економіки держави в цілому. Макрорівень розцінює інвестдіяльність як основу розвитку нацэкономики. Через інвестування зростає власне виробництво. Це обумовлено підвищенням якості продуктів, їх здатності вступати в конкуренцію. Продумана держпідтримка інвестування дозволяє збалансувати різні сфери господарювання в державі, сформувати оптимальну сировинну базу, поліпшити експорт. Разом з тим через інвестування, налагодження цього процесу можна вирішити ряд суспільних проблем.

Інвестиції – це шлях приросту нацбогатства. Економічний стан держави багато в чому визначається тим, наскільки успішно функціонують окремі суб’єкти (компанії, установи). А їх робота тим краще, чим активніше і результативніше інвестування.

Цілі інвестування на підприємстві

Мікрорівень інвестування дозволяє підприємству розширити область діяльності, підвищити свою активність, попередити надмірний знос ОВФ, підвищити технологічний рівень, так як будуть кошти на придбання і впровадження технологій, техніки. Інвестиції – джерело ресурсів для покупки контрольного акційного пакету. Через інвестиційну програму можна організувати умови для стабільної діяльності, фінансової сталості і нормального функціонування компанії.

Інвестиції не тільки є причиною і приводом для економічного зростання, але також самі від нього залежать. Щоб оцінити ступінь впливу, необхідно для початку обчислити валові інвестиції, тобто такий сукупний обсяг коштів, які були спрямовані на придбання виробничих засобів, будівництво, ТМЦ. Для цього аналізують витрачений за деякий конкретний часовий проміжок. Не менш важливий показник – чисті інвестиції, які відображають, наскільки добре економічне становище в даний момент. Чисті інвестиції розумно розраховувати для оцінки стану країни в цілому, а не окремого підприємства зокрема.