Поняття і види робочого часу: по трудовому праву

Приклад

Жінка працювала протягом тривалого часу у швейному об’єднанні на посаді комірника готової продукції у відповідності з трудовим договором мала робочий день протягом 8 годин. Через 3 роки жінка просить роботодавця скоротити робочий день до 4 годин в зв’язку з тим, що їй потрібно доглядати за тяжко хворою матір’ю, яка проживає з нею в одній квартирі.

Роботодавець відмовляє в проханні, пояснюючи це тим, що мінімальна присутність працівниці на своєму місці повинно тривати 7 годин, після чого пропонує їй оформити звільнення за власним бажанням. В такому випадку дії адміністрації підприємства безпосередньо порушують вимоги чинного законодавства.

Неповний робочий час

Поняття «норми та види робочого часу» передбачає встановлення неповного режиму трудової діяльності. Воно може бути встановлено:

• за попередньою угодою роботодавця з працівником в процесі прийому його на роботу (у трудовому контракті повинно бути відповідне умова) або ж надалі, коли працівник вже протягом певного часу буде працювати на своїй посаді;
• на прохання заінтересованої в цьому співробітника, якщо мова йде про жінку в період вагітності, батька дитини віком до 14 років, а також людині, який змушений доглядати за членом сім’ї під час хвороби, у відповідності з наданим медичним висновком.